20.06.11

Як розвивалась історія про перемогу Давида над Голіафом

Багато інформації про розвиток біблійних текстів може дати звичайне порівняння історій різних джерел, в даному випадку грецького перекладу Септуагінти та єврейського масоретського тексту. В багатьох випадках грецький переклад здійснений з єврейського тексту, який є древнішим, ніж сьогоднішній єврейський текст, остаточно сформований в Середньовіччі книжниками - масоретами.

Грецький переклад біблійних книг, згідно легенди, був здійснений в Єгипті в 3 ст. до н.е.  на прохання царя Птолемея ІІ. Проте вчені не довіряють цій легенді і вважають, що біблійні книги перекладались окремо різними людьми на протязі тривалого часу. Тому найбільш ймовірним періодом перекладу єврейських текстів та грецьку мову є 3-1 ст. до н.е. Найдревніші рукописи грецького перекладу книг Самуїла датуються першими століттями н.е. 

Цікаву інформацію про розвиток біблійного тексту надає порівняння історії про перемогу Давида над Голіафом, взятої з грецького перекладу та єврейського тексту. У грецькому перекладі ця історія є значно коротшою, ніж історія масоретського тексту. Пояснюючи це явище вчені розділились на дві групи. Одна група вважає, що первинним є масоретський (єврейський) текст, а відмінності виникли внаслідок скорочення тексту перекладачем. Інша група вчених пояснює це тим, що грецький переклад історії про Давида і Голіафа здійснювався з коротшого єврейського тексту. Тому припускають, що в часи перекладу єврейських текстів на грецьку мову біблійні тексти існували в багатьох версіях і ще не були уніфікованими. Таке припущення підтверджується також великою різноманітністю рукописів Мертвого моря.

Але з чим пов’язане велике різноманіття біблійних історій в останні століття до н.е.? Яка основна відмінність між двома історіями про Давида і Голіафа? Пропоную проаналізувати ці історії. 

В першій колонці – грецький переклад, в другій – масоретський текст. Червоним кольором виділений текст, який відсутній в грецькому перекладі. Відмінності між двома текстами виділені синім кольором.

Септуагінта
Масоретський текст
І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо Юдиного, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.
І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо Юдиного, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.
І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині, і стали до бою проти филистимлян.
І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і стали до бою проти филистимлян.
І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.
І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.
І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліаф із Ґату. Високий був чотири лікті і п'ядь.
І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліаф із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.
А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.
А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.
А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.
А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.
А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.
А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.
І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.
І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.
Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.
Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.
І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.
І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.
І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і перестрашилися та сильно налякалися.
І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.

А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.

І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.

 А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.

А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.

А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.

А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.

І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.

І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.

І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.

А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.

А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

 І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.

І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?

А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.

І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!

А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?

І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.
І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.
І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.
І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти молодий, а він вояк від своєї молодості.
І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти молодий, а він вояк від своєї молодості.
І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,
І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,
а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.
а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.
І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!
І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!
І сказав Давид: Ягве, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Ягве буде з тобою!
І сказав Давид: Ягве, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Ягве буде з тобою!
І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.
І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.
І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.
І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.
І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із струмка, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.
І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із струмка, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.

А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.
І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.
І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.
І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з палкою? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.
І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з палкою? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.
І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.
І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.
І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Ягве Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.
І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Ягве Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.
Сьогодні віддасть тебе Ягве у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!
Сьогодні віддасть тебе Ягве у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!
І пізнає вся громада те, що Ягве спасає не мечем та списом, бо це війна Ягве, і Він віддасть вас у нашу руку.
І пізнає вся громада те, що Ягве спасає не мечем та списом, бо це війна Ягве, і Він віддасть вас у нашу руку.
І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида,
 І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.
І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.
І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.

І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.
І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!
І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!
А люди Ізраїля та Юди схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґату, і аж до брами Ашкелону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до воріт аж до Ґату, і аж до Екрону.
А люди Ізраїля та Юди схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.
І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.
І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.
А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.
А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.

А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!

І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?

А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.

І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.

Професор Емануель Тов у своїй статті "The Composition of 1 Samuel 16–18 in Light of the Septuagint" пояснює цю відмінність тим, що в масоретському тексті скомпільовані дві різні історії про битву між Давидом та Голіафом. Ті елементи, які відсутні у грецькому перекладі, професор характеризує як частини іншої історії. Об'єднання двох різних історій в одну він пояснює тим, що якийсь книжник, зустрівши в рукописах різні історії про битву Давида з Голіафом, не наважився віддати перевагу якійсь одній і вирішив об'єднати їх в одну розповідь. 

З такою думкою професора можна було б погодитись, якби відсутні в грецькому тексті елементи (виділені в тексті червоним шрифтом) складали повну зв'язну розповідь. Але це не так. Друга історія є неповною, вона чітко прив'язана до першої і без неї є неможливою. Можна було б припустити, що при об'єднанні двох історій деякі елементи другої розповіді були відкинуті. Але це малоймовірно. Якби книжник дуже хотів зберегти обидві історії, то він би знайшов можливість об'єднати їх повністю. Тому більш ймовірним є припущення, що історія масоретського тексту створена на основі більш старої історії (що міститься в грецькому перекладі), тобто створена шляхом переробки попередньої історії. Їхня основна відмінність полягає в тому, що вони подають різні взаємовиключні версії того, як Давид попав на службу до царя Саула. 

У грецькому перекладі на момент битви з филистимлянами Давид перебуває у свиті Саула. Після заклику Голіафа вийди з ним на поєдинок всі воїни Саула бояться вийти на двобій. Лише Давид не злякався і зголошується вийти проти гіганта. Давид розбиває Голіафу голову каменем, випущеним з пращі, а потім відрубує йому голову. Филистимляни тікають. Такий опис подій добре узгоджується з розповіддю попередньої глави книги пророка Самуїла. В той час, коли Саул шукав собі музиканта, один з слуг повідомляє йому: «Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та воїн, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави».  Тобто, у грецькому перекладі Давид попадає у свиту царя Саула ще до битви з Голіафом у дорослому віці, будучи вправним воїном та вмілим гравцем на арфі. Він служить при царю і на момент битви з филистимлянами є одним з його наближених воїнів.

У єврейському тексті (в розширеній історії) на момент битви з филистимлянами Давид є юним хлопцем, який пасе овець свого батька.  На той момент Саул не знайомий з Давидом. Юний Давид на прохання батька приносить їжу своїм братам, які разом з Саулом готуються до бою. Голіаф сорок днів викликає суперника на бій, але ніхто не наважується. Лише щойно прибулий пастух Давид зголошується на бій з гігантом. Після перемоги Давида над Голіафом він вперше зустрічається з Саулом та знайомиться з ним.

Ці історії розвивались не паралельно. Друга історія була створена шляхом додавання нових елементів у першу історію так, як це показано у таблиці. Основним доданим елементом є вставка про те, що на момент бою Давид є молодим юнаком, який пасе овець свого батька. В розповідь вставляється опис того, як батько Давида посилає його віднести їжу своїм трьом старшим братам, які беруть участь у битві з филистимлянами. Імена старших братів взяті з історії про помазання Давида Саулом (1 Сам. 16:1-13). Окрім того, були додані різноманітні героїчні елементи, які мали б підсилити враження від перемоги Давида над Голіафом. Ріст филистимлянина з чотирьох ліктів (2м) був збільшений до шести (3м), було додане твердження про те, що щит Голіафа був таким великим і важким, що його повинен був виносити інший воїн, було акцентовано увагу на тому, що Давид при поєдинку не мав меча і т. п. А також, додане знайомство Давида з Саулом після бою. Нове знайомство повинно було замінити попереднє знайомство Давида з Саулом (як вправного воїна та вмілого арфіста). Очевидно, що автор цієї переробки прагнув змінити попередню версію історії про те, як Давид попав у свиту царя Саула. Але елементи старої версії збереглись в інших рукописах і після складного процесу розвитку та переписування тексту були об’єднані разом в одну послідовну розповідь. Тому в теперішній Першій Книзі пророка Самуїла міститься дві різні історії про знайомство Саула з Давидом.

Навіщо була здійснена така переробка? Однозначно відповісти неможливо. Але найбільш ймовірним є те, що автор цієї переробки прагнув скоритити час правління царя Саула. Саул стає царем Ізраїля у молодому віці, будучи нежонатим. Але на час битви з Голіафом Саул вже має дорослого сина Йонатана, який вже бере участь у битвах з филистимлянами. Згідно цієї хронології Саул правив доволі довго, не менше 20 років. В історії про помазання Давида на царство, яка присутня також і в грецькому перекладі книги, Давид є малим хлопцем, найменшим з вісьмох синів Єссея. Але на службу до царя Саула Давид попадає вже у дорослому віці, будучи вправним воїном. Якщо слідувати грецькому перекладу, то між помазанням Давида та його входженням у свиту Саула пройшло багато років. Автор переробленої розповіді прагнув пришвидшити хід історії, показати, що Саул правив недовго і дуже швидко був відкинутий Богом. Тому автор пришвидшив події, відкоректувавши розповідь про битву з Голіафом та перетворивши воїна Давида на хлопця-пастуха. Така переробка біблійного тексту спрямована проти царя Саула. Автор прагнув применшити його роль у біблійній історії Ізраїлю, показати, що Саул був "несправжнім", проміжним царем, який помилково став царем Ізраїля. А справжнім першим царем Ізраїля був Давид.

Підтвердженням цього припущення є те, що в теперішньому єврейському тексті стверджується, що цар Саул правив тільки 2 роки. Ця фраза міститься в 1 Сам. 13:1 "Рік був, як Саул зацарював і два роки царював над Ізраїлем". Але далі після цієї фрази розповідь продовжується через певний період часу, у Саула з'являється дорослий син. Відповідно пройшло досить багато часу, біля 20 років. А в попередньому вірші стверджується, що пройшов тільки 1 рік. Нонсенс. Але в грецькому перекладі Першої Книги пророка Самуїла ця фраза (1 Сам. 13:1) відсутня. Грецький переклад розповідає нам, що Саул правив довго, в нього встигли народитись сини, які виросли, стали дорослими воїнами. Натомість єврейський текст намагається зменшити час його правління, применшити його роль та висвітлити його в негативному світлі. 

Коли була здійснена така переробка біблійного тексту? Традиційно вважається, що історії про Давида є дуже древніми, написаними на основі царських архівів. Але наш порівняльний аналіз двох текстів показує, що така переробка та подальший розвиток цих історій відбувались значно пізніше, вже після перекладу єврейських текстів на грецьку мову, тобто в останні століття до н.е.  Автор, який переробив біблійний текст, жив на території Юдеї. Для нього героєм був цар Давид, що керував у Єрусалимі. Натомість розповіді про царя Саула належали до іншої традиції. Це була традиція північного Ізраїлю та Самарії, як його правонаступниці.

(Продовження теми у публікації Розрив між Саулом і Давидом)

8 коментарів:

  1. Классная публикация, спасибо! Я только не поняла, в каком тексте рост Голиафа выше?

    ВідповістиВидалити
  2. Sorry, переплутав стовбці. Виправив. В грецькому тексті - 4 лікті, в масоретському - 6 ліктів.

    ВідповістиВидалити
  3. В WBC есть история вопроса. Отцы основатели библейской критики Вельгаузен и Драйвер считали, что первичен MT, а Vorlage LXX укорочена в попытке гармонизировать текст. На что им резонно заявили, что и в LXX текст не очень-то складный, в 17-главе Давил - мальчик, а в 16 - "человек войны" и оруженосец Саула. Альтернативно предлагали считать первичным LXX, а MT - расширением из другого источника. Некоторые из пропусков в LXX могут объясняться процессом передачи текста - стихи 41, 48b и 51a.

    ВідповістиВидалити
  4. Якби батьки біблеїстики були достатньо критичні, то зекономили б нам 150 років досліджень.
    Чим більше я займаюсь біблеїстикою, тим більше я стаю прихильником текстуальної (нижчої) критики.
    Порівняння текстів різних джерел: масоретського тексту, Септуагінти, Саматирянського П'ятикнижжя та рукописів Мертвого моря може дуже багато розповісти нам про процес розвитку біблійних текстів.
    В наступній публікації наведу ще один приклад розвитку антисаулівської риторики.

    ВідповістиВидалити
  5. В самом начале публикации не хватает обзора ранее предложенных объяснений различия в MT и LXX, а также пояснения - почему эти объяснения Вас не устраивают. Без такого введения непонятно зачем Вы это пишете.

    ВідповістиВидалити
  6. Добавлю точку зору Емануеля Това. В нього є хороший коментар по цій темі, але не хочеться перекладати 30 сторінок специфічного англомовного тексту.

    ВідповістиВидалити
  7. Цитата: "1 Сам. 13:1 "Рік був, як Саул зацарював і два роки царював над Ізраїлем".

    В английском переводе NRSV этот текст выглядит так: «Saul was . . .* years old when he began to reign; and he reigned for . . . and two* years over Israel.» Проблематичные места этого странного места показаны многоточиями, которые сопровождаются, соответственно, следующими примечаниями: «число в древнееврейском тексте отсутствует, нет его и в Септуагинте»; «Два – это не всё число; какая-то часть текста отсутствует».

    http://bible.oremus.org/?passage=1Samuel+13

    Следовательно, мы не знаем, сколько было лет Саулу, когда он вступил на царство, хотя, очевидно, что более ранний библейский текст упоминал, сколько ему было лет, когда он стал царём.

    Это могли быть 30 лет (как в лукиановской редакции Септуагинты (принято в REB): «Saul was [thirty] years old when he became king, and he reigned over Israel [forty-] two years». «Саулу было [тридцать] лет, когда он стал царем, и царствовал над Израилем [сорок] два года» (REB).

    http://www.biblestudytools.com/1-samuel/13.html

    Возможно, Саулу, при вступлении на царство, был 21 год, как это записано в сирийской Пешите.

    Или 50 лет, как предлагает NEB.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Можна припустити, що масоретський текст в цьому місці спорчений. Але в присутньому тексті відсутнє твердження про те, в якому віці почав правити Саул. Мова йде лише про час, коли відбувалась подія наступної глави - через рік від початку царювання Саула. Далі йшла коротка інформація, скільки правиви Саул. В грецькому перекладі ця хронологія відсутня взагалі. Зразу йде опис подій. Тому я ризикну припустити, що наявний сьогодні грецький переклад книги відображає більш ранній єврейський варіант тексту, який ще не мав чітких хронологічних описів. Всі інші переклади (в тому числі й сірійський з арабським) були зроблені з єврейського тексту, який був дуже близький до масоретського. Вони є вторинні і відображають помилки масоретського.

      Видалити