Самарянський Господній храм на горі Герізім. Частина 2. Датування першої фази храму та прилеглої ділянки

Yitzhak Magen "The Dating of the First Phase of the Samaritan Temple on Mount Gerizim in light of the Archaeological Evidence"

 Початок у частині 1. Розкопки

Вигляд священної ділянки з півночі

Розкопки на г. Герізім, які проводились протягом 23 років, принесли десятки тисяч знахідок, таких як керамічні, кам’яні, металеві та скляні посудини, та більш ніж 14 000 монет. Ці багаті знахідки дають нам можливість відновити історію цього місця з великою степеню достовірності: коли воно було засноване та коли зруйноване. У цьому нарисі я не буду в подробицях описувати всі знахідки, виявлені у цьому місці, тому що більшість все ще проходить різні стадії обробки для остаточного опублікування. Тим не менш, навіть на цій стадії дослідження вже можна зробити декілька хронологічних спостережень, які проллють світло на загальні історичні рамки історії цього місця, особливо його першої фази.

Загальний план священної ділянки перського та елліністичного періодів

Цей розділ присвячений перському періоду з метою припинення довготривалої суперечки про витоки Самарянського Храму в цьому місці. Я передбачаю, що представлення керамічних знахідок, монет та вуглецевий аналіз кісток та останків жертвопринесень надійно датуватимуть будівництво першої фази храму серединою 5 ст. до н.е., а не кінцем 4 ст. до н.е. – часами Олександра Великого (Македонського) – як стверджував Йосиф Флавій (а за ним і вчені).

Кераміка

Майже всі керамічні знахідки перського періоду були виявлені у священній ділянці. Приватні та громадські будівлі за межами ділянки дали дуже малу кількість керамічних посудин, які могли б датуватись пізнім перським або раннім Птолемейським періодами. Схожа картина виникає у класифікації монет перського періоду: більшість монет була виявлена у священній ділянці і тільки декілька були знайдені в інших частинах міста.

Сама ділянка принесла локуси, які містили кераміку тільки перського періоду, а поряд з нею - змішані локуси з керамікою двох періодів (перського та елліністичного). Така картина також відображена у нумізматичних знахідках з ділянки. Це й не дивно, тому що священна ділянка першої фази продовжувалась використовуватись без змін аж до кінця 3 ст. до н.е., часу правління Антіоха III Великого.

Зразки кераміки, виявленої на г. Герізім

Гора Герізім є одним з небагатьох місць у Самарії, що містить пласт, чітко датований перським періодом. В головних місцях в районі Самарії, таких як місто Самарія, біблійний Сихем (Тель-Балата) та Кедумім, більшість знахідок цього періоду були виявлені в ямах або в заповненнях, а не у впорядкованому житловому рівні. Поясненням цього явища, яке зазвичай дається вченими, є знищення шарів перського періоду масивним будівництвом, проведеним під час елліністичного та римського періодів. Незначна кількість стратиграфічних розкопок та недостатність знахідок перського періоду в області Самарії не дозволяють нам представити керамічні паралелі з Самарії для кераміки, виявленої на г. Герізім. Це змушує нас використовувати як паралелі керамічні посудини, виявлені при розкопках в інших частинах Ізраїлю.

Археологічна та історична картина перського періоду в Самарії є складною та відрізняється від картини в Юдеї та Веніамині. В кінці 8 ст. до н.е. відбувся велика міграція населення та зруйнування Північного Царства, якому слідувало ассирійське переселення народів, приведених з прикордонних земель. Ймовірно ці люди об’єднались із залишками народу, що залишився у Самарії. Ці фатальні історичні події навряд чи залишили які-небудь сліди у матеріальній культурі Самарії. В цьому регіоні не існує розриву в заселенні між ассирійським, вавилонським та перським періодами, а тому багато посудин, оздоблених у стилі 7-6 ст. до н.е., продовжували використовуватись в перському періоді. Саме цим пояснюється присутність у самарійських колекціях перського періоду декількох фрагментів, які нагадують стиль посудин залізного віку. Тим не менш, глибока експертиза керамічних знахідок з г. Герізім не виявила жодних знахідок залізного віку. Такі типи посудин були продовженням керамічних традицій 7 та 6 ст. до н.е. та продовжували використовуватись у 5 ст., але вони самі не є посудинами залізного віку. Як було сказано вище, на г. Герізім не було виявлено заселеного пласту залізного віку, і немає свідчень заселення гори від часів ассирійського завоювання або від часів вавилонського правління в землі Ізраїля.

Представлений тут набір кераміки був взятий з чистих до-елліністичних локусів священної ділянки, які дали також монети перського періоду. Більшість керамічних посудин є характерними для перського періоду та включають колби, кухонне приладдя, кратери, часто оздоблені трикутними прикрасами, тарілки (деякі тарілки були покриті червоними смужками та полірованими), гасові лампи з плоскими підставками і фрагменти аттичних посудин.

Керамічні паралелі в основному з високогір’я, а також з Юдейської Шефели та північного Шарону. Більшість датується перським періодом, переважно 5 ст. до н.е.:

Тель-Балата (Рівень 5)	кінець 6 – початок 5 ст. до н.е.
готель Свята Земля, Єрусалим	кінець 6 – 5 ст. до н.е.
Вірменський сад, Єрусалим	друга половина 6 – 4 ст. до н.е.
Рамат Рахель	5 – 4 ст. до н.е.
Бет-Ел	6 ст. до н.е.
Тель-ель-Фул	6 ст. до н.е.
Ґезер (рівні 4-5а)	7 – 4 ст. до н.е.
Тель-ель-Хесі (рівень 5)	6 – 5 ст. до н.е.
Тель-Меворак (рівні 4-6)	6 – 4 ст. до н.е.
Самарія

Окрім керамічних посудин священна ділянка на г. Герізім дала також фрагменти аттичних виробів, які датуються 5 ст. до н.е.

Після перегляду паралелей ми можемо сказати, що на г. Герізім немає ранніх форм. Вся кераміка, виявлена на місці священної ділянки, повинна бути надійно датована до періоду між 5 та 4 ст. до н.е., тобто до завоювання Олександра Великого. Таке датування додатково підтверджене нумізматичними знахідками.

Монети

Монети, виявлені на г. Герізім

Не зважаючи на велику кількість монет у цьому місці, кількість монет перського періоду відносно невелика. Причина цього суто технічна: п’яте та четверте ст. до н.е. позначені першим карбуванням монет в землі Ізраїля. В той час у щоденному вжитку була тільки невелика частина монет. Крім того, срібні монети перського періоду є надзвичайно малими, виявлення яких потребує використання металошукачів, а не звичайних методів (просіювання і т.п.). Металошукачі почали використовуватись на г. Герізім тільки в останні роки, і багато монет перського періоду можливо були пропущені у роки перед запровадженням цього інструменту.

Монети, виявлені на г. Герізім

Всього було виявлено 72 монети перського періоду, з яких 3 неможливо ідентифікувати. Самою ранньою монетою є драхма з Кіпру, датована біля 480 р. до н.е. Монета з Тиру датована 450 – 400 рр. до н.е. Ще інша монета з Тиру датована 400 – 332 рр. до н.е., в той час як монета з Сидону датована кінцем 5 ст. до н.е. П’яте століття, яке є центром суперечок стосовно існування храму на г. Герізім, є добре представленим; немає сумніву, що ранні монети точно засвідчили існування священної ділянки у 5 ст. до н.е.

Перша половина 4 ст. до н.е. також значно представлена у знахідках на г. Герізім. Були знайдені наступні монети:

наслідування перської монети
фінікійський еталон	390 – 295 рр. до н.е.
самарійська монета	370 – 358 рр. до н.е.
перська монета, карбована в Тирі	350 – 325 рр. до н.е.
6 перських монет Евагора ІІ з Сидону	345 – 342 рр. до н.е.
монета з Сидону	344 – 334 рр. до н.е.
4 перські монети Мазді з Сидону	343 – 333 рр. до н.е.
перська монета, аттичний еталон з Тиру	332 – 275 рр. до н.е.
18 перських монет з Сидону	перша половина 4 ст. до н.е.
5 перських монет з Сидону	4 ст. до н.е.
фінікійська монета із Біблу	4 ст. до н.е.
18 самарійських монет	4 ст. до н.е.

Самарійське карбування монет припинилось тоді, коли Олександр Великий завоював Ізраїль та зруйнував місто Самарію після повстання жителів міста. Деякі монети носять назву провінції та міста Самарії, а одна містить слово «єровоам», очевидно ім’я Єровоам, яке з’являється також і на інших Самарійських монетах. Таку ситуацію можна порівняти з Юдеєю, де карбування монет з назвою Єхуд (Юдея) продовжувалось і в Птолемейський період. Я зробив висновок, що всі Самарійські монети, знайдені на г. Герізім, навіть недатовані, передують часу завоювання Олександра Великого.

Вуглецевий аналіз

Декілька зразків вуглецю-14 були взяті з обвуглених дерев та кісток, знайдених у цьому місці. Усі з пласту, що належать до ранньої фази священної ділянки (перського - птолемейського періодів, 450 – 200 рр. до н.е.), яка передувала Селевкідському завоюванню землі Ізраїля в часи Антіоха III. Результати вуглецевого датування в цілому підтверджують дати, які ми винусули для першої фази ділянки, основані на виявленій кераміці та монетах. Дати, надані аналізом зразків, показані Таблиці 1.

Таблиця 1. Дати, надані вуглецевим аналізом

Місце	Тип	Вік відповідно до вуглецю-14	Відкалібрований вік
Область S, I.256, виміряний в старій системі	вугілля	2400 ± 50	760-710 рр. до н.е. (10,9%) 540-390 рр. до н.е. (57,3%)
Область S, L.256, B.1408-1409, виміряний в старій системі	вугілля	2555 ± 50	810-750 рр. до н.е. (26,1%) 690-660 рр. до н.е. (8,8%) 640-540 рр. до н.е. (57,3%)
Область S, I.282, виміряний в старій системі	вугілля	2235 ± 40	380-200 рр. до н.е.
Область S, L.256	вугілля	2330 ± 40	480-470 рр. до н.е. (2,4%) 280-260 рр. до н.е. (6,4%) 420-350 рр. до н.е. (59%)
Область S, L.256, B.3330	вугілля	2230 ± 40	380-200 рр. до н.е.
Область S, L.256, B.330	вугілля	2250 ± 40	390-350 рр. до н.е. (22,7%) 300-200 рр. до н.е. (45,5%)
Область S, L.622, B.7166	вугілля	2185 ± 60	360-270 рр. до н.е. (34,2%) 260-170 рр. до н.е. (34%)
Область S, L.297, B.22634/22318	вугілля	2245 ± 25	390-200 рр. до н.е.
Область S, L.619, B.7113	вугілля	2240 ± 25	380-350 рр. до н.е. (19,4%) 300-210 рр. до н.е. (48,8%)
Область P, L.4054, B.40427	вугілля	2225 ± 25	370-200 рр. до н.е.
Область P, L.4619, B.244	кістка (обгоріла)	2360 ± 40	520-380 рр. до н.е.

На закінчення цього розділу про датування першої фази священної ділянки ми повинні констатувати, на основі кераміки, монет та вуглецевого аналізу – і з великим ступенем впевненості – що перша фаза священної ділянки була побудована у 5 ст. до н.е. Спираючись виключно на вуглецевий аналіз ми можемо констатувати, що перша фаза ділянки підійшла до кінця біля 200 р. до н.е., коли почалось будівництво другої фази ділянки (під час правління Антіоха III).

Продовження у частині 3. Гора Герізім у Птолемейський період.