Самарянський Господній храм на горі Герізім. Частина 3. Гора Герізім у Птолемейський період

Yitzhak Magen "The Dating of the First Phase of the Samaritan Temple on Mount Gerizim in light of the Archaeological Evidence"

Початок у частині 1. Розкопки 
та частині 2. Датування першої фази храму та прилеглої ділянки

Вигляд священної ділянки зі сходу

Повстання проти Олександра Великого у місті Самарії призвело до знищення провінції Самарія та її столиці. Самаряни втратили свою політичну та військову свободу разом з правом провінції карбувати монети, яке вона мала в перський період. Проте керамічні та нумізматичні докази свідчать про безперервне існування священної ділянки, яка не була покинута в результаті повстання. У Птолемейський період на г. Герізім почалась хвиля будівництва, був побудований південний квартал, а також можливо інші споруди навколо священної ділянки. В перський період самарянське релігійне керівництво проживало у місті Самарія разом з політичним керівництвом провінції. Доказів того, що намісник Самарії виконував також обов’язки первосвященика в храмі на г. Герізім немає, за винятком згадування Йосифа Флавія (Др. 11.310) про обіцянку хоронянина Санваллата своєму зятю Манасії забезпечити йому світську владу разом з посадою первосвященика. Син Санваллата міг служити жерцем  на г. Герізім, про що на мою думку свідчать Елефантинські папіруси. Після зруйнування міста Самарії та відміни самарійського самоврядування жерці стали керівним класом серед людей Самарії, які тепер були зосереджені навколо храму на горі Герізім. Первосвященик став головою теократичної області. В результаті зруйнування міста Самарії Олександром Великим всі жрецькі релігійні функціонери залишили місто та переїхали на г. Герізім. Таким чином гора Герізім стала релігійним, національним, економічним та політичним центром самарян протягом Птолемейського періоду. Після свого повстання та зруйнування Самарія стала македонським містом. В той самий час г. Герізім та її храм продовжували існувати та процвітати як центр самарян, що вірили в Ягве.

Монети раннього Птолемейского періоду були виявлені також і за межами священної ділянки. Із загальної кількості 430 монет, знайдених розсіяними по всій горі та священній ділянці, приблизно 30 Птолемейських монет було знайдено в південному кварталі, який скоріш за все був першим житловим кварталом, побудованим на г. Герізім. Ранні Птолемейські монети дозволяють нам припустити безперервність самарянського поселення на г. Герізім. 

Тетрадрахма Александра Македонського

Завоювання Олександра Великого та зруйнування міста Самарії не призвели до занедбання самарянського поселення на г. Герізім. Тут були виявлені дві тетрадрахми Олександра Великого, датовані 336-323 рр. до н.е. та карбовані в Македонії (Амфіполісі), а також дві Сидонські дідрахми, датовані 310-301 рр. до н.е. Ці монети свідчать про безперервність поселення від перського до елліністичного періодів, і таке твердження підтверджене виявленням 103 монет Птолемея I Сотера, які можуть бути датовані 310-283 рр. до н.е. 

Монета Птолемея I Сотера

Розкопки виявили 222 монети часів Птолемея II Філадельфа (285-246 рр. до н.е.), карбовані в Тирі, Александрії, Сидоні та Бейруті, а також 13 монет Птолемея III Евергета, датованих 246-221 рр. до н.е. Дві монети Птолемея IV Філопатора, датованих 221-205 рр. до н.е. і одна монета Птолемея VI Філометора, датована 175-175 рр. до н.е. 

Монети Птолемея II Філадельфа

Разом з цими Птолемейськими монетами з’явились  монети з написом «Єхуд», карбовані в Юдеї і датовані 285-270 рр. до н.е. Юдейське карбування монет продовжувалось і після завоювання землі Олександром Великим. В додаток до бронзових монет були знайдені також срібні та золоті монети. Велика кількість монет цього періоду натякає на інтенсивний розвиток і економічне зростання на горі Герізім, які можуть бути основою помилки історичних джерел, на які покладався Йосиф Флавій при датуванні витоків храму на г. Герізім початком Птолемейського періоду. 

Монета провінції Юдея (Птолемейський період)

В підсумку, храм на г. Герізім був заснований у середині 5 ст. до н.е., в той час як саме місто було засноване в кінці 4 ст. до н.е. та зруйноване в часи Йоханана Гіркана I (111-110 рр. до н.е.).