Показ дописів із міткою Септуагінта. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Септуагінта. Показати всі дописи

27 червня

Будівництво Соломоном дому Ягве

(Продовження. Початок теми у публікації Як розвивалась історія про перемогу Давида над Голіафом.)

Цікаво порівняти відмінності в описі будівництва Соломоном Господнього дому в Септуагінті та масоретському тексті. Як і в інших прикладах масоретський текст є більш розширеним та суттєво відрізняється від тексту Септуагінти. 

Основіні відмінності текстів:
  1. В масоретському тексті розділено та рознесено вступного вірша Септуагінти. Підготовка будівництва храму винесена перед розповіддю, а закінчення будівництва переміщене в кінець розповіді, дата будівництва залишилась на місці.
  2. Будівництво храму в Септуагінті датоване 440 роком після виходу ізраїльтян з Єгипту, а в масоретському тексті – 480 роком.
  3. Довжина храму в Септуагінті складає 40 ліктів, в масоретському тексті – змінена до 60 ліктів.
  4. Висота храму в Септуагінті становить 25 ліктів, в масоретському тексті – 30 ліктів.
  5. В масоретському тексті посеред опису облаштування храму міститься уривок з обіцянкою Ягве, виконаною в характерній девтерономічній лексиці.
  6. В масоретському тексті додані деякі додаткові елементи процесу будівництва храму, які відсутні в Септуагінті.
  7. В текстах різниться опис дверей до найсвятішого (в Септуагінті – чотирикутні, в масоретському тексті – п’ятикутні).

22 червня

Розрив між Саулом і Давидом

(Продовження.Початок теми у публікації Як розвивались історії про перемогу Давида над Голіафом).

Ще одним прикладом розвитку полеміки, спрямованої проти царя Саула, є розповіді про розрив між Саулом та Давидом в Септуагінті та масоретському тексті. В цілому розповід схожі, але мають суттєві відмінності. В таблиці наведена глава 18 Першої книги Самуїла. Розповідь продовжується після перемоги Давида над Голіафом. Текст, виділений червоним шрифтом, відсутній в Септуагінті.

Грецький текст розповідає нам про те, що після перемоги над Голіафом назустріч Давиду вийшли жінки з танцями та піснями і стали прославляти його. В Саула це викликало ревнощі, він став бачити в Давиді конкурента, став його боятись. Тому він віддалив його від себе і призначив його воєначальником. Давид ходив у військові походи, здобував перемоги, і слава про нього розносилась серед усього Ізраїля. Коли Давида покохала дочка Саула Мелхола, то в якості оплати за наречену Саул дав Давиду дуже важке завдання, сподіваючись, що він його не зможе виконати або загине. Давид виконує завдання і стає зятем царя.

20 червня

Як розвивалась історія про перемогу Давида над Голіафом

Багато інформації про розвиток біблійних текстів може дати звичайне порівняння історій різних джерел, в даному випадку грецького перекладу Септуагінти та єврейського масоретського тексту. В багатьох випадках грецький переклад здійснений з єврейського тексту, який є древнішим, ніж сьогоднішній єврейський текст, остаточно сформований в Середньовіччі книжниками - масоретами.

Грецький переклад біблійних книг, згідно легенди, був здійснений в Єгипті в 3 ст. до н.е.  на прохання царя Птолемея ІІ. Проте вчені не довіряють цій легенді і вважають, що біблійні книги перекладались окремо різними людьми на протязі тривалого часу. Тому найбільш ймовірним періодом перекладу єврейських текстів та грецьку мову є 3-1 ст. до н.е. Найдревніші рукописи грецького перекладу книг Самуїла датуються першими століттями н.е. 

Цікаву інформацію про розвиток біблійного тексту надає порівняння історії про перемогу Давида над Голіафом, взятої з грецького перекладу та єврейського тексту. У грецькому перекладі ця історія є значно коротшою, ніж історія масоретського тексту. Пояснюючи це явище вчені розділились на дві групи. Одна група вважає, що первинним є масоретський (єврейський) текст, а відмінності виникли внаслідок скорочення тексту перекладачем. Інша група вчених пояснює це тим, що грецький переклад історії про Давида і Голіафа здійснювався з коротшого єврейського тексту. Тому припускають, що в часи перекладу єврейських текстів на грецьку мову біблійні тексти існували в багатьох версіях і ще не були уніфікованими. Таке припущення підтверджується також великою різноманітністю рукописів Мертвого моря.

Але з чим пов’язане велике різноманіття біблійних історій в останні століття до н.е.? Яка основна відмінність між двома історіями про Давида і Голіафа? Пропоную проаналізувати ці історії.