Список вигнанців, що повернулись з Вавилонського полону (доповнений)

В другій главі книги Ездри знаходиться список людей, що згідно наказу перського царя Кіра повернулись з Вавилону в Юдею. В списку вказані керівники юдеїв, поділ людей на родоводи, поділ по місцях походження, поділ по професіях. Вказана загальна кількість вигнанців, кількість їх худоби та рабів. Після повернення в Юдею люди жертвують золото та срібло на відбудову храму та оселяються у своїх містах. А в наступній главі книги розповідається про початок процесу відбудови храму.

Текстуальні проблеми

Цей список, окрім книги Ездри, міститься також в книзі Неємії та в неканонічній Другій книзі Ездри. Причому, в Другій книзі Ездри стверджується, що ці вигнанці повернулись не в часи царя Кіра, а в часи царя Дарія. В цих трьох варіантах списку вигнанців містяться значні відмінності. В них різняться родоводи, числа в різноманітних групах, кількість пожертвуваних грошей, кількість худоби, переставлені місцями деякі групи людей. Всі ці невідповідності носять хаотичний характер. Лише частину з них можна пояснити помилками переписувачів. Тому неможливо визначити який саме список є первинним, а які є похідними від первинного списку. 

В списку вказана загальна кількість вигнанців, яка становить 42360 чоловік. Але в жодному зі списків в обох книгах Ездри та Неємії сумарна кількість різноманітних груп людей не перевищує 34000 чоловік. Таким чином в усіх трьох книгах переліки є неповними, загальна кількість перелічених вигнанців знаходиться в межах 30000 – 34000 чоловік. 

Час написання книг Ездри та Неємії

На сьогоднішній день в науковому світі стосовно часу написання книг Ездри та Неємії єдиної думки не існує. Якщо підсумувати різні точки зору, то найдавніші частини цих книг вчені датують 5 ст. до н.е., а найпізніші частини – 2 ст. до н.е. 

В цій публікації я хочу навести аргументи на користь того, що навіть найдавніші частини книг написані не раніше 2 ст. до н.е., а найпізніші частини додавались уже в перші століття нашої ери. Відповідно, розповіді книг були написані через 400-500 років після описуваних подій.

Аргументи стосовно пізнього часу написання книг такі:

1. Використання македонського календаря.

В книзі Неємії використовується хронологія, яка свідчить про те, що автори цієї книги використовували календар, в якому новий рік розпочинався восени. Такий календар використовувався в Македонській імперії. Після завоювання Олександром Македонським Близького Сходу в 332 році до н.е. цей календар став поширюватись в Азію.  Його використовували імперії як Птоломеїв, так і Селевкідів.  До цього часу (у вавилонський та перський періоди) в Палестині використовувався календар, в якому новий рік розпочинався навесні.

Лист до царя Артаксеркса

Згідно четвертої глави Книги Ездри лідер юдеїв Зоровавель відмовився від допомоги самарян у відбудові Єрусалимського храму. Образившись, самаряни почали заважати юдеям у відбудові храму і підкупляти царських чиновників для того, щоб зупинити будівництво храму. Пізніше вони написали лист до перського царя Артаксеркса з доносом на юдеїв. В ньому самаряни попереджували царя, що у випадку завершення відбудови храму та міста Єрусалиму юдеї піднімуть повстання та перестануть сплачувати данину. На підтвердження своїх слів відправники листа просили царя пошукати в царському архіві старовинні документи, з яких він може переконатись у бунтівному характері юдеїв. Отримавши та прочитавши листа цар Артаксеркс підняв старі документи та переконався, що відправники листа мають рацію. У відповідь Артаксеркс видав наказ із забороною відбудовувати Єрусалим та його храм. В результаті будівництво храму було зупинене весь час правління Артаксеркса аж до правління наступного перського царя Дарія. Таку сюжетну лінію змальовує нам четверта глава Книги Ездри.

Лист перського сатрапа Таттеная до царя Дарія

Внаслідок постійних перешкод Єрусалимський храм залишався недобудованим весь час правління царя Кіра і аж до правління перського царя Дарія. А в другому році пророки Огій та Захарій почали пророкувати та прискорювати відбудову храму. В результаті будівництво відновилось.

Тоді в Єрусалим прибули перський сатрап Татенай і запитав юдеїв, хто дав їм право відновлювати будівництво. Після полеміки сатрап відправив царю Дарію лист-донесення стосовно будівництва храму в Єрусалимі, а невдовзі отримали відповідь від царя. Про ці події розповідається в 5-6 главах Книги Ездри, які написані арамейською мовою.

У своєму донесенні царю перський чиновник розповів про події в Єрусалимі, про свою полеміку з юдеями, які без дозволу відновили будівництво храму, і попросив царя перевірити в царських архівах, чи дійсно попередній цар Кір видав наказ про будівництво Єрусалимського храму.

Після прочитання листа цар Дарій розпорядився пошукати в архівах відповідний документ. І він дійсно був знайдений. Але я хотів би зупинитись на описі того міста, де був знайдений документ. Арамейський текст Книги Ездри розповідає нам, що документ царя Кіра був знайдений в царському палаці в місті Екбатана, що розташований в Мідії. Проте в грецькому перекладі канонічної Книги Ездри вказано, що документ був знайдений у Вавилоні. Ймовірно, що саме грецький переклад відображає первинний стан тексту. Якщо ми перечитаємо фрагмент, то помітимо, що відправники листа просять царя Дарія пошукати документ в бібліотеці міста Вавилона. Отже, грецький переклад зафіксував первинний варіант: 

Закладення основ храму Зоровавелем

В третій главі Книги Ездри розповідається про те, як після повернення з Вавилону юдеї на чолі з Зоровавелем та Ісусом побудували жертівник і відновили жертвоприношення Богу Ягве. Після відзначення релігійних свят вони приступили до відбудови храму. 

Спочатку привезли дерево з Ливану, яке їм видали згідно наказу царя Кіра. Жерці почали будівництво храму, заклали його основи (фундамент). Після закладення основ жерці з сурмами і левіти з цимбалами почали славити Господа, хвалити його та дякувати йому за заснування основ храму. Серед присутніх були також і ті люди, що на власні очі бачили попередній храм Соломона. Вони плакали від радості, а дехто просто голосно радів. На цей шум прийшли вороги (автор відкрито натякає на самарян), які захотіли взяти участь у відбудові храму. Але Зоровавель відмовив їм. Внаслідок цього вороги почали заважати юдеям будувати храм і відновлення храму затягнулось на весь час правління царя Кіра аж до правління царя Дарія.

Історія Зоровавеля (походження історії трьох тілоохоронців)

Одним з головних героїв біблійної Книги Ездри є Зоровавель. Він очолює перелік вигнанців, що повернулись з вавилонського полону. Після повернення основної групи вигнанців в часи правління перського царя Кіра Зоровавель очолює процес відбудови Єрусалимського храму, будує жертівник та закладає основи храму. Не дивлячись на різноманітні перешкоди Зоровавель разом з іншими вигнанцями таки закінчують будівництво храму в шостому році правління царя Дарія.

Проте в цій книзі абсолютно не розкрита постать Зоровавеля. Ким він був? Як став лідером юдеїв? За які досягнення? Яка його подальша доля?

Зоровавель у книзі пророка Огія

Деяку інформацію про цього героя нам надає Книга пророка Огія (Хаггая). Але ця інформація значною мірою суперечить подіям книги Ездри. В книзі пророка Огія розповідається, що Зоровавель був намісником Юдеї в часи перського царя Дарія. В ті часи в Юдеї проживали люди, але їх життя було некомфортним. Земля давала погані врожаї, люди бідували. Тоді Бог Ягве через свого пророка Огія звернувся до юдеїв і пояснив, що причиною неврожайності землі є те, що жителі Юдеї не відбудували Божий храм в Єрусалимі. Як тільки вони його відбудують, Бог поблагословить землю і вона буде давати щедрі врожаї. Тоді жителі Юдеї на чолі з намісником Зоровавелем почали будувати храм і за декілька тижнів відновили його в другому році правління царя Дарія. 

Історія Шешбаццара

Цар Кір передає Шешбаццару храмовий посуд

В книзі Ездри розповідається про те, як після 70-ти років Вавилонського полону єврейський народ повернувся в Юдею та відбудував Єрусалимський храм. Процес відбудови храму виявився досить складним. Через різноманітні обставини відбудова Єрусалимського храму постійно затягувалась. Розпочавшись у першому році правління перського царя Кіра будівництво храму закінчилось лише в шостому році правління царя Дарія. 

В першій главі книги, яку біблійні вчені називають Історією Шешбаццара, перський цар Кір видає юдеям дозвіл повернутись в Юдею та відбудувати в Єрусалимі храм Ягве. Пізніше Кір передає юдейському керівнику Шешбаццару (грец. Санавассар) храмовий посуд, який вавилонський цар Навуходоносор виніс з храму Соломона перед його зруйнуванням. В наступних главах книги подається перелік людей, що повернулись з полону та описується початок процесу відбудови храму. Але надалі про такого персонажа як Шешбаццар більше нічого не розповідається. В наступних главах книги головними героями є намісник Зоровавель та первосвященик Ісус, пізніше – вчитель закону Ездра.  Також нічого не розповідається про те, куди подівся храмовий посуд, який перський цар Кір через свого скарбника Мітредата віддав Шешбаццару. Внаслідок цього книга містить певну загадку. Куди подівся Шешбаццар? І куди він подів храмовий посуд, який приніс з Вавилону?

Мемуари Неємії

В книзі Неємії розповідається про відбудову міста Єрусалиму після його зруйнування військами вавилонського царя Навуходоносора у 586 р. до н.е. Традиційно автором цієї книги вважається її головний герой Неємія, чашник перського царя Артаксеркса, який прийшов у Єрусалим і відбудував місто. Більша частина цієї книги написана від першої особи (Неємії), інша частина - від третьої особи. Тому вважають, що рядки, написані від першої особи, належать Неємії. А рядки, написані від третьої особи, належать іншим людям, очевидцям описаних в книзі подій. Біблійні вчені намагаються виділити рядки, що належать Неємії, в окремий твір, який вони називають "Мемуари Неємії". 

Дві редакції книги Ездри: Ездра–Неємія (MT) і 2 Ездри (LXX)

Дітер Болер

Анотація: Як і книги Притч, Єремії і Даниїла, Книга Ездри була передана в двох редакціях: Ездри–Неємії в єврейській Біблії і 2 Ездри в грецькій Біблії. Кожна версія має свою відмінну літературну форму. Обидва видання збігаються у розповіді про будівництво храму Зоровавелем та про місію Ездри. Окрім цього загального матеріалу обидві версії містять особливу властивість: 2 Ездри починається з останніх двох глав Книги Хронік (масоретський текст Ездри тільки з останніх віршів) і включає в себе так звану історію гвардійців, легенду Зоровавеля, якої немає в масоретському тексті (МТ) Ездри–Неємії. З іншого боку, Ездри–Неємії містить розповідь про відбудову міста Неємією, відсутню в 2 Ездри. У статті показано, що це останнє розходження літературної форми пов'язане з цілим рядом невеликих текстових відмінностей між спільним матеріалом двох версій, які таким чином видають себе як частину навмисного редагування, а не помилок переписувачів. Розповідь про Зоровавеля і Ездру в 2 Ездри не очікує майбутньої історії Неємії в той час як масоретський текст про Зоровавеля і Ездру узгоджений з наступною розповіддю про Неємію.

Коли ж був побудований другий Єрусалимський храм?

;

Згідно домінуючої сьогодні думки відновлення зруйнованого у 586 р. до н. е. Єрусалимського храму відбулось у 516 р. до н. е. у часи перського царя Дарія І Великого. Але перше небіблійне документальне свідчення про існування в Єрусалимі храму датоване лише 407 р. до н.е., тобто через 109 років після відбудови храму. Чому за 109 років від 516 р. до 407 р. до н.е. не існує жодного доказу існування Єрусалимського храму? Для цього необхідно проаналізувати тексти, в яких розповідається про відбудову Єрусалимського храму, та перевірити хронологію відбудови храму.

Відновлення другого єрусалимського храму описане в книзі пророка Огія (Хаггая), Першій та Другій книгах Ездри, а також у книзі юдейського історика Йосифа Флавія «Юдейська давнина».

Книга пророка Огія (Хаггая)

У цій книзі розповідається про те, що Єрусалимський храм був побудований намісником Юдеї Зоровавелем та первосвящеником Ісусом у другому році правління царя Дарія. Попри те, що рік відбудови храму вказаний точно, однозначно встановити дату відбудови храму неможливо через те, що серед перських царів було троє з коронним ім’ям Дарій: Дарій І Великий, Дарій ІІ Ох та Дарій ІІІ Кодоман. Ніякої додаткової інформації книга не містить.

Короткі коментарі до книг Ездри та Неємії

Повернення єврейських вигнанців з полону описані в книгах Ездри та Неємії.

Сюжет книг

В книгах розповідається, що після завоювання Вавилону перським царем Кіром ІІ він видав указ про відбудову Храму Ягве в Єрусалимі та дозвіл всім бажаючим повернутись в Юдею. Цар Кір віддав також храмовий посуд, який вивіз вавилонський цар Навуходоносор у 586 році до н.е. Після цього велика кількість еврейських вигнанців зібралась в дорогу та повернулась в Єрусалим. Кількість тих, хто повернувся, вражає - майже 50 тис. людей. Після цього лідери єврейської громади Зоровавель та Ісус побудували жертівник та здійснили жертвоприношення, відсвяткували релігійні свята та приступили до відбудови храму. Місцеві мешканці (самаряни) хотіли допомогти їм у відбудові храму, але Зоровавель та Ісус відмовили їм. Через це самаряни почали заважати будівництву, писали листи до перських царів, в результаті будівництво було зупинене весь час правління Кіра, Артаксеркса аж до правління царя Дарія. Лише в часи Дарія будівництво храму було закінчене - у шостому році правління.

Пізніше, в часи іншого Артаксеркса з Вавилону прибула інша група вигнанців на чолі з великим учителем Мойсеєвого закону Ездрою. Ездра приніс з собою книгу Закону Мойсея, (Пятикнижжя). Ще через деякий час з Вавилону прибула інша група вигнанців та чолі з новим намісником Юдеї Неємією. Новий намісник відбудував міський мур з баштами та повставляв ворота. Неємія разом з Ездрою запровадили в життя закони Мойсея, одним з який була заборона змішаних шлюбів. В результаті євреї відділились від сусідніх народів, вигнали своїх жінок інших національностей та стали жити за законами Мойсея.

Таку картину малюють нам розповіді книг Ездри та Неємії.