04.01.12

Мемуари Неємії

В книзі Неємії розповідається про відбудову міста Єрусалиму після його зруйнування військами вавилонського царя Навуходоносора у 586 р. до н.е. Традиційно автором цієї книги вважається її головний герой Неємія, чашник перського царя Артаксеркса, який прийшов у Єрусалим і відбудував місто. Більша частина цієї книги написана від першої особи (Неємії), інша частина - від третьої особи. Тому вважають, що рядки, написані від першої особи, належать Неємії. А рядки, написані від третьої особи, належать іншим людям, очевидцям описаних в книзі подій. Біблійні вчені намагаються виділити рядки, що належать Неємії, в окремий твір, який вони називають "Мемуари Неємії"

Рядки, які написані від першої особи і традиційно приписуються Неємії, містяться в главах 1-6, 13 та частково в главах 7 і 12 книги Неємії. Але спроби виділити з книги гармонійний текст "Мемуарів Неємії" поки що є безуспішними. Розповідь книги є непослідовною, часто обривається, чергує з багаточисельними вставками, переліками різноманітних персонажів. Окрім того, різні глави містять відмінні лексичні особливості та численні протиріччя. Тому біблійні вчені при виділенні оригінальних "Мемуарів Неємії" змушені відкидати ті чи інші історії та навіть цілі глави книги.

Певним чином допомогти у реконструкції "Мемуарів Неємії" може один сирійський переклад книги Неємії. Він був здійснений у 7 столітті н.е. на підставі грецького тексту, що містився у Гексаплі, древній, втраченій сьогодні, книзі грецького вченого-теолога Орігена. Згідно Гексапли Орігена цей текст містився у Перекладі 70-ти (Септуагінті).

Цей текст книги Неємії складається з двох частин. Перша частина книги написана від першої особи і коротко описує історію Неємії. Інша частина книги написана від третьої особи і в ній описується спільне читання Неємією та Ездрою книги Закону, яку Ездра привіз із Вавилону. Я приведу тут першу частину книги, написану від першої особи і яка може бути тими самими "Мемуарами Неємії", які вчені намагаються виділити з книги. Ось її текст.


Неємія 1
Слова Неемії, сина Хелкії:
1 І сталося в місяці кіслев 20-го року, і був я в замку Сузи.
2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитав я їх про юдеїв, що врятувалися, що залишились від полону, та про Єрусалим.
3 І сказали мені: Ті, що залишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а стіни Єрусалиму зруйновані, а ворота його спалені вогнем...
4 І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів.

Неемія 2
1 І сталося в місяці нісан, 20-го року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І не було нікого перед ним, і я не був сумним.
2 Та сказав мені цар: Чому обличчя твоє сумне, чи ти не хворий? Це ніщо інше, як тільки сум серця... І я дуже сильно злякався!
3 І сказав я до царя: Нехай цар живе навіки! Чому не буде сумне обличчя моє, коли місто гробів батьків моїх зруйноване, а ворота його спалені вогнем!...
4 І сказав мені цар: Чого ж ти просиш? І я помолився до Небесного Бога,
5 і сказав цареві: Якщо це цареві угодне, і якщо раб твій уподобаний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробів батьків моїх, і я відбудую його!
6 І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньому): Скільки часу буде дорога твоя, і коли ти повернешся? І сподобалось це цареві, і він послав мене, а я призначив йому час.
7 І сказав я цареві: Якщо це цареві угодне, нехай дадуть мені листи до намісників Заріччя, щоб провадили мене, аж поки не прийду до Юдеї,
8 і листа до Асафа, дозорця царевого саду, щоб дав мені дерева на брусся для воріт храму, і для міського муру, і для дому, що до нього ввійду. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука наді мною.

Неемія 4
1 І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що будівництво єрусалимської стіни просувається, що проломи в стіні стали зароблятись, то дуже розлютились.
2 І змовились вони всі разом, щоб піти війною на Єрусалимом і знищити його.
3 А ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них охорону вдень та вночі.
10 І було від того дня, що половина моїх слуг працювали, а половина їх міцно тримала списи, щити, луки та панцирі, а зверхники стояли позад Юдиного дому.
11 Будівельники працювали на стіні, а носії носили вантажі, вони однією рукою робили роботу, а іншою міцно тримали списа...
12 А в кожного будівельника меч був прив'язаний на стегнах його, і так вони будували, а біля мене був сурмач.
13 І сказав я до знаті, до заступників та до решти народу: Робота велика й простора, а ми розділені на мурі, далеко один від одного.
14 Тому в те місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!
15 І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від появи ранньої зорі аж до вечора.
16 Також тоді сказав я до народу: Кожен з слугою своїм нехай ночують всередині Єрусалиму, і вони будуть для нас вночі охороною, а вдень робітниками.

Неемія 6
15 І була закінчена стіна 25-го дня місяця елул, за 52 дні.
16 І сталося, як почули про це всі наші вороги та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!


Приведений вище уривок складає всього лиш близько 5% канонічної книги Неємії. Більшість вчених, які знайомі з цим документом, не можуть повірити, що "Мемуари Неємії" можуть бути настільки короткими. Тому вони припускають, що ця історія виникла внаслідок скорочення канонічної книги Неємії і є, по суті, уривками з канонічної книги. Але жодного переконливого аргументу, навіщо хтось скоротив канонічну книгу (до 5% тексту), ці вчені навести не змогли.

Я припускаю, що наведена історія Неємії не є скороченням чи уривками з канонічної книги Неємії, а представляє собою одну з ранніх стадій розвитку цієї книги. На підтвердження свого припущення наведу такий аргумент. 

Біблійні вчені, які працюють над аналізом книги Неємії, часто приходять до висновку, що певні глави книги є пізніми і самому Неємії не належать. Наприклад, найпізнішою частиною книги вважаються глави 9-11. Серед інших глав, стосовно яких  існують сумніви в приналежності до Неємії, знаходяться глави 3, 5, 7, 8, 12, 13. Ці глави різні біблійні вчені з різних причин вважають пізнішими дописами до первинних Мемуарів Неємії. А найбільш ранніми главами книги Неємії вважаються 1-2, 4, 6 глави. І за дивним збігом обставин наведена мною історія Неємії містить рядки саме з цих ранніх глав. Вона є доволі послідовною короткою розповіддю, яка стала основою майбутньої книги Неємії.

Чи дійсно ця історія, написана від першої особи, належить Неємії? Скоріш за все, ні. Причиною такого висновку є календар, який використовує автор цієї історії. Починаючи свою розповідь, автор розповідає нам, що описані події відбувались у місяці кіслев 20-го року правління царя Артаксеркса. Розпочинаючи історію про розмову Неємії з перським царем, автор розповідає нам, що ця подія відбувалась у місяці нісан того 20-го року правління Артаксеркса. Таке датування для біблійного тексту є дивним. Справа в тому, що місяць кіслев є 9-им місяцем біблійного календаря (а також і перського). А місяць нісан є 1-им місяцем як біблійного, так і перського календаря. Якби події відбувались у перський період, то згідно біблійного (і перського) календаря розмова Неємії з царем Артаксерксом мала б відбуватись у 21-му році правління цього царя, а не в 20-му.

Пояснюючи цю суперечність, деякі біблійні вчені припускають, що в текст книги вкралась помилка. Але найбільш ймовірним поясненням цієї суперечності є те, що автор історії Неємії використовував календар, в якому новий рік розпочинався у 7-му році біблійного календаря. При такому календарі обидві події, що мали місце у 9-му місяці, а потім у 1-му місяці, відбулись би в одному календарному році. Такий календар був введений в часи імперії Селевкідів (так званий календар Селевкідів) близько 300 року до н.е. В Палестині цей календар став використовуватись близько 200 року до н.е., коли Палестина перейшла під контроль імперії Селевкідів. Ще одним свідченням використання авторами книги календаря Селевкідів є те, що в книгах Ездри-Неємії всі головні події відбуваються у перший день 7-го місяця тішрі, коли всі люди збираються в Єрусалимі на святкування якогось свята. Ймовірно, це неназване свято є Новим Роком календаря Селевкідів, який розпочинався саме в перший день місяця тішрі


Таким чином, навіть наведена вище древня історія Неємії насправді була написана не раніше 200 року до н.е. і не може належати Неємії, який (згідно цієї ж історії) жив у 5 століті до н.е. Інші історії, які виникли та розвивались навколо Мемуарів Неємії, створені ще пізніше. Канонічна книга Неємії переповнена анахронізмами 2 - 1 ст. до н.е. Навіть юдейський історик Йосиф Флавій у своїй книзі "юдейська давнина" (написаній в кінці 1 ст. нашої ери) був знайомий із значно коротшою книгою Неємії, яка на той час містила глави 1-4, 6 і частину 12 глави. Цей факт дає нам підстави припустити, що книга Неємії продовжувала розвиватись навіть у 2 ст. нашої ери. І саме такий пізній час формування книги дозволив зберегтись у Гексаплі Орігена (3 ст. н.е.) такій короткій історї Неємії, яку я у цьому нарисі назвав Мемуарами Неємії.

Окрім того, я хотів би привернути увагу до такого факту. Автор цієї короткої історії не був знайомий з подіями книги Ездри: відбудовою храму в часи Зоровавеля та діяльністю вчителя Закону Ездри. Сюжетна лінія наведеної вище розповіді така:

Після зруйнування Єрусалиму військами Навуходоносора місто на протязі довгого часу лежало зруйноване. Храм також був у жалюгідному стані: внутрішнє подвір'я частково знищене, ворота храму спалені. В місті проживала певна кількість мешканців, які уникли полону. Дізнавшись про такий стан міста, Неємія прибуває у Єрусалим. Разом з місцевими мешканцями та своїми слугами він відбудовує міську стіну. Автор цієї історії описує події таким чином, ніби до Неємії ніякої іншої діяльності по відбудові міста не існувало. Ні інших груп вигнанців, що повернулись з полону, ні відбудови храму Зоровавелем, ні повернення "великого вчителя Закону" Ездри з неймовірною кількістю коштовностей від того ж царя Артаксеркса, в часи якого відбуваються події книги Неємії. І таке незнайомство автора "Мемуарів Неємії" (навіть у 2 столітті до н.е.) з попередніми подіями, описаними в книзі Ездри, ставить велике питання про історичність цих самих подій.

9 коментарів:

  1. Анонім06.05.13, 22:38

    У Вас опечатка. В главе 4 три первых стиха - это 7,8 и 9, а не 1,2 и 3.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тут опечатки немає. Сирійський текст не містить Неєм. 4:4-9. Після Неєм. 4:3 іде Неєм. 4:10.

      Видалити
  2. Анонім06.05.13, 23:04

    и далее в той же 4-й главе ошибка в нумерации стихов: вместо 10-16 должны быть 16-22.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. В українському та росфійському перекладах відрізняється нумерація віршів. В мене надана нумерація українського перекладу.

      Видалити
  3. Анонім06.05.13, 23:33

    Есть ощущение, что между двумя фрагментами - отбытием Неемии от персидского двора (гл.2) и недовольством Санваллата и Ко в связи с ПРОДОЛЖЕНИЕМ строительства стены (гл.4) - отсутствует логически необходимая часть.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, ви праві. Але я змушений пояснити, що наданий уривок не є ранньою формою книги, а текстом, близьким до раннього тексту. Оріген брав древній грецький переклад, зрівнював його з єврейським текстом (тим, який був у нього під рукою), вважав цей переклад неправильним, "виправляв" його і вносив у свою Гексаплу. Тому сирійський переклад тексту Орігена є вже результатом його виправлення. Перед Орігеном лежав якийсь невідомий грецький текст, який містив надані мною вірші. Але яким саме був цей текст, нам не відомо. Можливо, він був більш гармонійний і логічний.

      Видалити
  4. Анонім08.05.13, 10:41

    Как Вы оцениваете фрагмент Неемии (8:14-18), в котором говорится о том, что праздник кущей не праздновался со времен Иисуса Навина до дней Ездры? Если этот фрагмент был создан в позднеперсидский или эллинистический (дохасмонейский) период, то это означает, что соответствующие главы книг Левит (23 глава) и Второзакония (16 и 31 главы), в которых устанавливается праздник Кущей, были созданы не ранее того же времени.

    Очевидно, что авторы 8-й главы книги Неемии еще не были знакомы с текстом книги Захарии, в котором сообщается о праздновании Кущей при Зоровавеле (глава 14). Можно допустить, что 8 глава уже существовала ко времени Оригена. Неосведомленность ее автора о книге Захарии объяснима, если допустить, что эта глава появилась значительно раньше. Ее вряд ли возможно датировать временем от Хасмонеев и позже – Хасмонеи не нуждались в прославлении Ездры.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Питання, підняті в цьому коментарі, достатньо складні. Але я постараюсь на них відповісти.

      Стосовно датування різних книг. Біблійні книги використовують нумерацію місяців року, починаючи з весни. Але при цьому в багатьох місцях вказується, що календарний рік розпочинається осінню. Чому? Якщо календарний рік розпочинається осінню, то нумерація місяців повинна починатись осінню і так далі.
      Скоріш за все, біблійні книги відображають два календарі. Старий, в якому календарний рік розпочинався весною і місяці рахувались з весни, і новий календар, де рік розпочинався осінню. Календар, в якому рік розпочинався навесні, використовувався у Вавилонській та Перській імперіях. А календар з осіннім початком нового року використовувався в еліністичних імперіях Птолемеїв та Селевкідів. В Птолемейському Єгипті - приблизно у листопаді, а в імперії Селевкідів - у вересні-жовтні (1 тішрі).
      Законодавчі кодекси П'ятикнижжя відображають еліністичну епоху (3-2 ст.), де новий рік розпочинався осінню, але календарні місяці продовжували нумеруватись по старому, з весни, як в Перській імперії.

      Видалити
    2. Стосовно Неємії 8.
      На сьогоднішній день більшість біблійних вчених вважають, що глава Неємії 8 раніше була частиною Книги Ездри, яка з недідомих причин була переміщена в книгу Неємії.

      Я висловлю свою точку зору.
      На ранньому етапі створення книг Ездри-Неємії існувало багато різних, часто взаємовиключних, історій про повернення з вавилонського полону і відбудування Єрусалимського храму. Поступово ці історії були об'эднані у три групи. В одній групі текстів головним героєм був Зоровавель, в другій - Ездра, в третій - Неємія. Спочатку три групи історій розвивались паралельно, незалежно одна від одної. Але поступово групи текстів про Зоровавеля, Ездру і Неємію стали конкурувати одна з одною. Автори, які працювали над історіями про Зоровавеля, приписували йому те, що в паралельних групах історій робили Ездра і Неємія, і навпаки. Тому розповідь в главі Неємії 8 (яка раніше належала книзі Ездри) про те, що свято кучок не святкувалось від днів Ісуса Навина може бути свідченням незнайомства з історіями про Зоровавеля. А може бути результатом конкуренції авторів, що писали історії про Ездру, з авторами, що писали історії про Зоровавеля. Іншими словами, автори історій про Ездру були знайомі про святкування Кучок в часи Зоровавеля, але заперечували його. Саме в часи їхнього героя Ездри відновилось святкування цього свята.

      Видалити