24.09.12

Час написання книг Ездри та Неємії

На сьогоднішній день в науковому світі стосовно часу написання книг Ездри та Неємії єдиної думки не існує. Якщо підсумувати різні точки зору, то найдавніші частини цих книг вчені датують 5 ст. до н.е., а найпізніші частини – 2 ст. до н.е. 

В цій публікації я хочу навести аргументи на користь того, що навіть найдавніші частини книг написані не раніше 2 ст. до н.е., а найпізніші частини додавались уже в перші століття нашої ери. Відповідно, розповіді книг були написані через 400-500 років після описуваних подій.

Аргументи стосовно пізнього часу написання книг такі:


1. Використання македонського календаря.

В книзі Неємії використовується хронологія, яка свідчить про те, що автори цієї книги використовували календар, в якому новий рік розпочинався восени. Такий календар використовувався в Македонській імперії. Після завоювання Олександром Македонським Близького Сходу в 332 році до н.е. цей календар став поширюватись в Азію.  Його використовували імперії як Птоломеїв, так і Селевкідів.  До цього часу (у вавилонський та перський періоди) в Палестині використовувався календар, в якому новий рік розпочинався навесні.

2. Пізня арамейська мова

Значна частина книги Ездри написана арамейською мовою. Окрім цієї книги арамейською мовою написана частина книги Даниїла, яку біблійні вчені однозначно датують часами Маккавейського повстання (2 ст. до н.е.). Англійський біблеїст Лестер Грабб, проаналізувавши арамейську мову книги, прийшов до висновку, що вона належить до так званої Середньої Арамейської. Ця мова використовувалась на Близькому Сході з 3 ст. до н.е. до 3 ст. н.е. Натомість в Перський період використовувалась арамейська, яку лінгвісти називають Імперською Арамейською. Мова книги Ездри є значно пізнішою за Імперську.

3. Фальшива кореспонденція

Вже згадуваний вище Лестер Граб стверджує, що практично всі листи, що містяться в книзі Ездри, не є автентичними. Простіше кажучи, вони є фальшивими. Форма звертань та стиль характерні швидше для юдейської пропаганди, ніж для офіційних листів Перської імперії. Порівняння текстів листів у різних варіантах книги Ездри (масоретському тексті, грецькому перекладі Септуаґінти та Другій книзі Ездри) показує суттєві відмінності. Ці відмінності не є помилками переписувачів чи перекладачів, а є результатом літературного розвитку книг. Іншими словами, царські листи книги Ездри є літературними композиціями.

Така відверта фальсифікація указів перських царів та їх переписки не могла б відбутись в часи Перської імперії.  Тому що ця фальсифікація була б очевидною й, окрім того,  небезпечною для її авторів. Але після падіння Персії від рук Александра Македонського історія Перської імперії почала обростати міфами та легендами. І саме на цей період припадає найбільша міфотворчість.

4. Незнання хронології та порядку правління перських царів

Аналіз Другої книги Ездри свідчить про те, що частина авторів біблійних текстів мала помилкове уявлення про історичні події, особливо про падіння Вавилону. Деякі біблійні автори (як Другої книги Ездри, так і книги Даниїла) вважали, що після падіння Вавилону першим царем був мідійський цар Дарій, який був попередником перського царя Кіра ІІ Великого. Але інші джерела, зокрема праці грецький істориків, розповідають нам, що Вавилон впав від рук саме Кіра ІІ Великого. А цар Дарій правив не Мідією, а Персією в кінці 6 ст. до н.е. і носив коронне ім’я Дарій І Гістасп.

Окрім того, автори книги Ездри нічого не знали про такого перського царя як Камбіз ІІ, який правив між Кіром ІІ і Дарієм І. Цей цар проводив войовничу політику і завоював Єгипет. Але наші біблійні автори нічого про нього не знають.

Також автори книги Ездри помилково вставили розповідь глави 4, яка відбувається в часи царя Артаксеркса, між часами правління Кіра ІІ і Дарія І. Перський цар Артаксеркс І правив значно пізніше. Таке розміщення історії відбулось через помилкову асоціацію Дарія І з міфічним Дарієм Мідянином, а Дарія ІІ  - з царем Дарієм книги Ездри.

Всі ці помилки свідчать про те, що книга Ездри створювалась набагато пізніше, коли історія стала обростати міфами і легендами, а історичні події давно забулись. Забулись настільки, що про більшу частину перський царів не залишилось і згадки.

5. Маккавейська стіна

В третій главі книги Неємії описується будівництво Єрусалимської стіни з детальним описом воріт, військових башт. Детально описуються також інші географічні покажчики (басейни, канали). Ізраїльський археолог Ісраель Фінкельштейн стверджує, що з археологічної точки зору стіна Неємії – це міраж. Її просто не існує. Та стіна в Єрусалимі, яка описана в книзі Неємії, насправді була побудована в середині 2 ст. до н.е. після повстання Маккавеїв. Це ж також стосується і військових башт, описаних в книзі. Археологічні дані також показують, що значна частина міста Єрусалиму взагалі не була заселена до повстання Маккавеїв. Але в книзі Неємії ця частина вже заселена і обнесена міською стіною. Відповідно, археолог стверджує, що Книга Неємії описує значно пізніші реалії  - кінця 2 – початку 1 ст. до н.е.

6. Перелік міст, яких в перський період не існувало

В книгах Ездри та Неємії містяться різноманітні переліки жителів та населених пунктів Юдеї відповідного періоду. Порівнявши їх з археологічними даними І.Фінкельштейн прийшов до висновку, що значна частина цих міст в перський період ще не існувала. Вони з’явились лише в середині 2 ст., коли після повстання Маккавеїв населення Юдеї та Єрусалиму почало стрімко зростати.

Окрім того, серед переліку міст Юдеї вказані міста, що насправді відносились до провінції Ідумея. Ця провінція перейшла під контроль Юдеї в кінці 2 ст. до н.е. після територіальних завоювань юдейського первосвященика Йоханана Гіркана.

Відповідно, книги відображають реалії не перських часів, а часів правління Маккавеїв, кінця другого – початку 1 ст. до н.е.

7. Скарбниця аммонітянина Товії

У тринадцятій главі книги Неємії описується про скарбницю аммонітянина Товії в Єрусалимському храмі. Події книги відбуваються у 5 ст. до н.е. З небіблійних джерел ми дізнаємось, що Товія – це досить впливовий юдейський рід, що проживав у Зайорданні у 3-2 ст. до н.е. На цих територіях колись існувало царство Аммону. Саме тому книга Неємії називає Товію аммонітянином. Але цей рід проживав значно пізніше.

Друга Маккавейська книга розповідає про часи повстання Маккавеїв та згадує про скарбницю одного вельможі в Єрусалимському храмі. Цього вельможу звали Гіркан Товія. Саме він мав скарбницю в Єрусалимському храмі у 2 ст. до н.е. Насправді розповідь книги Неємії про скарбницю аммонітянина Товії є натяком на події 2 ст. до н.е. І під аммонітянином Товією прихований Гіркан Товія, що проживав у 2 столітті до н.е.

8. Незнайомство автора книги «Премудрість Ісуса, сина Сіраха» з книгою Ездри

У неканонічній сьогодні книзі «Премудрість Ісуса, сина Сіраха» в частині «Молитва батьків» міститься згадування інших біблійних книг в тому вигляді, в якому вони існували на момент написання книги. Саму книгу Сіраха більшість біблійних вчених датують 2 ст. до н.е.

У цій книзі невідомі автори перераховують події минулого згідно різноманітних біблійних книг. Вони перераховують події майже всіх книг, за винятком книг Даниїла, Естер та Ездри. Натомість книга Неємії авторам була вже знайома, але у значно коротшій формі. Таке незнайомство у 2 ст. до н.е. авторів книги «Премудрість Ісуса, сина Сіраха» з перерахованими нижче книгами є вагомим аргументом стосовно пізнього часу написання цих книг (не раніше 2 ст. до н.е.).

9. Знайомство юдейського історика Йосифа Флавія з книгою Неємії у значно коротшій формі.

Юдейський історик Йосиф Флавій в кінці 1 ст. н.е. написав книгу «Юдейська давнина». В ній він також перераховує події минулого так, як вони описані в біблійних книгах його часу. При описі подій Книг Ездри та Неємії помітно, що книга Неємії в його часи була значно коротшою. Багатьох глав книги ще не існувало. Флавій знав книгу Неємії приблизно в тому ж вигляді, що й автор книги «Премудрість Ісуса, сина Сіраха».

10. Літературний характер історій

Проведений мною критичний аналіз розповідей книги Ездри про відбудову Єрусалимського храму дає підстави стверджувати, що сьогоднішня розповідь книги є результатом тривалого процесу літературного розвитку. Ця розповідь виникла в результаті поєднання в одну сюжетну лінію абсолютно різних самостійних історій про повернення з Вавилону і відбудову Єрусалимського храму. Автори книги Ездри не знали хто насправді, як і коли відбудував Єрусалимський храм. Тому вони об’єднали в книзі всі існуючі версії цієї події.

Підсумки

Наведені вище аргументи свідчать про те, що основні частини книг Ездри та Неємії були написані не раніше 2-1 ст. до н.е. Переважна більшість біблійних вчених знайома з цими аргументами і частково погоджуються з ними. Але при цьому вони залишаються оптимістами і припускають, що найдавніші частини книг написані ще у перський період. Основною причиною таких припущень є намагання зберегти за цими книгами хоч якусь історичну основу. Тому що при визнанні того факту, що книги Ездри та Неємії написані через 400-500 років після описуваних ними подій, історична основа цих книг стане досить примарною. А оскільки інших книг про події перського періоду не існує, весь перський період історії Юдеї перетвориться в одну велику білу пляму. Тому навіть біблійні вчені (більшість з яких єврейського походження) змушені миритись з біблійними книгами та їх розповідями, тому що інших не існує. Але прикро, що відверті літературні вигадки видаються за правду, включені в різні енциклопедії і на їх основі будуються реконструкції багатьох інших історичних подій.

24 коментарі:

  1. Тому навіть біблійні вчені (більшість з який єврейського походження) змушені миритись з біблійними книгами...

    Теория заговора
    Я бы остерегался подобных аргументов.

    ВідповістиВидалити
  2. Я знав, що стосовно інших аргументів у вас зауважень не буде :)

    Вказавши національну приналежність більшості спеціалістів по Старому Заповіту я намагався показати, що для них розповіді Єврейської Біблії є не просто досліджуваним об'єктом, а й історією їх народу. І в своїй більшості вчені єврейського походження є недостатньо критичними до цих розповідей.

    Наприклад, я не можу назвати жодного ізраїльського біблеїста-мінімаліста. Серед ізраїльських вчених немає жодного, який би вважав, що історії Старого заповіту написані в перський чи елліністичний період. Чому?

    Для ізраїльського вченого визнання пізнього походження біблійних книг зразу поставить під питання історичну основу цих книг. Загальноприйнята історія народу та нової держави перетвориться в міраж. Етноцентрична сила біблійної історії ослабне і виникне питання - а що ми будуємо?

    Тому я розумію їх прагнення зберегти за біблійними книгами історичну основу. Але я цього дозволити собі не можу. Мені потрібна правда. А вона не залежить від бажань.

    ВідповістиВидалити
  3. "В книзі Неємії використовується хронологія, яка свідчить про те, що автори цієї книги використовували календар, в якому новий рік розпочинався восени"

    А откуда следует что что в книге Неемии новый год начинался осенью?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "До цього часу в Палестині використовувався календар, в якому новий рік розпочинався навесні"

      Как же так? А календарь из Гезера?

      Видалити
    2. "До цього часу" означає Перський і Птолемейський періоди.

      Видалити
    3. В Неем. 1:1 расказывается, что в Сузах Неемия встретил людей из Иудеи. Это было в месяце кислев 20-го года правления Артаксеркса.
      Потом рассказывается, что через некоторое время Неемия наливал вино царю и попросил отпустить его в Иудею отстроить город. Это было в месяце нисан (Неем. 2:1) также в 20-году правления Артаксеркса.
      Через некоторое время он прибывает в Иурусалим и становится намесником. Ориентировочно это было в месяце таммуз того же года. В Неем. 5:14 этот год также назван 20-м годом Артаксеркса.

      На древнем Ближнем Востоке порядковые номера годов правления монархов изменялись на Новый год. Наступил Новый год, значит +1 год правления.

      Первое событие датировано 9-м месяцем, второе - 1-м месяцем, третье - 4-м месяцем. Если первое событие датировано 9-м месяцем 20-го года правления царя, то второе и третье события (согласно библейскому календарю) должны быть датированы уже 21-м годом царя. Но они почему-то датированы тоже 20-м годом.

      Одним из возможных причин этого является использование календаря, в котором новый год начинается не в 1-м месяце, а (например) в 7-м. Тогда все эти события произойдут в один и тот же год.

      Видалити
    4. Я согласен с тем, что календарь с осенним началом хорошо подходит к датам в Неем 1:1 и Неем. 2:1. Однако упоминание такого календаря ничего дает нам для датировки текста. Такой календарь был и раньше ( в 10 в до н.э., календарь из Гезера) и позже (м. Рош гаШана 1:1). Об осеннем новолетии свидетельствуют Исх. 34:22 (Йахвист) и Исх. 23:16 (Элогист) "праздник собирания плодов в конце года".

      Видалити
    5. Taras skeptic 29.09.12 00:07

      "На древнем Ближнем Востоке порядковые номера годов правления монархов изменялись на Новый год. Наступил Новый год, значит +1 год правления.

      Первое событие датировано 9-м месяцем, второе - 1-м месяцем, третье - 4-м месяцем. Если первое событие датировано 9-м месяцем 20-го года правления царя, то второе и третье события (согласно библейскому календарю) должны быть датированы уже 21-м годом царя. Но они почему-то датированы тоже 20-м годом.

      Одним из возможных причин этого является использование календаря, в котором новый год начинается не в 1-м месяце, а (например) в 7-м. Тогда все эти события произойдут в один и тот же год"

      Тарас! Я не пойму знаете ли вы или нет но в иудаизме даже сейчас новый год начинается в 7 месяце а не в первом? Новый год в тишрее в честь т ого что в этом месяце создан мир.

      И почему это надо путать еврейские годы с годами правления царя? Одно к другому не имеет отношения.

      По-моему вы нагоняете тень на плетень. Не серьезно так.

      Кстати только сейчас заметил что годы от сотворения мира евреи в Библии вообще не отсчитывали.

      Видалити
    6. Taras skeptic29.09.12 00:07:

      "Через некоторое время он прибывает в Иурусалим и становится намесником. Ориентировочно это было в месяце таммуз того же года. В Неем. 5:14 этот год также назван 20-м годом Артаксеркса"

      А почему таммуза? Как Вы отсчитали?

      Видалити
    7. Знаете ли вы, что мир не был создан в месяце тишрей. А сегодняшний иудейский Новый год на самом деле происходит от календаря Селевкидов.

      Видалити
    8. >Однако упоминание такого календаря ничего дает нам для датировки текста. Такой календарь был и раньше ( в 10 в до н.э., календарь из Гезера) и позже (м. Рош гаШана 1:1). Об осеннем новолетии свидетельствуют Исх. 34:22 (Йахвист) и Исх. 23:16 (Элогист) "праздник собирания плодов в конце года".<

      В календаре из Гезера год начитался летом.
      Книга Неемии могла быть написана либо в персидский, либо в Птолемейский, либо в Селевкидский период. Если бы автор жил в то время, когда год начинался весной, то он перечислил годы правления Артаксеркса правильно. А так как он сделал это ошибочно, указывает на то, что во времена автора год начинался осенью. Это могло быть только во времена царствования Селевкидов.

      Если некоторые библейские тексты предполагают существование календаря с началом года осенью, то нужно рассмотреть возможность того, что это тоже календарь Селевкидов.

      Видалити
    9. Taras skeptic 30.09.12 10:55
      "Знаете ли вы, что мир не был создан в месяце тишрей"

      -Какое это имеет отношение к делу? Я говорю в честь чего иудеи отмечают этот праздник.

      Нет никаких оснований утверждать что в иудаизме не было этого праздника до Селевкидов.

      Видалити
  4. "нужно рассмотреть возможность того, что это тоже календарь Селевкидов."

    Или обратную возможность - осеннее новолетие существовало в Палестине до селевкидов. Эту возможность подтверждает календарь из Гезера (я не понял Ваш комментарий о летнем начале).

    Мне не удалось найти материал, где Grabbe анализирует арамейский Ездры-Неемии. Как именно он датирует язык греческим периодом?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. В календаре из Гезера год начинался вместе с началом сбора урожая, где-то в начале августа. А в календаре Селевкидов - после сбора урожая, в день осеннего равноденствия. Приведенные вами отрывки свидетельствуют, что во времена авторов год заканчивался после сбора урожая. Это более соответствует календарю с началом/концом года в середине сентября.

      В любом случае, книга Неемии не могла быть написана в монархический период.

      Видалити
    2. http://biblicalauthorship.blogspot.com/2011/11/lester-l-grabbe-ezra-nehemiah.html

      Видалити
    3. Я нашел там только это:

      A document issued under the Achaemenids would be in Imperial Aramaic, the common language of communication in the Persian empire. This letter is indeed in Aramaic, but some of the lingustic forms are those from a later period, known as Middle Aramaic. The older and later forms sit side by side (7:16: ’ĕlāhăhōm; 7:17: wĕniskêhôn, ’ĕlāhăkōm; 7:18: ’ĕlāhăkōm; 7:21: yiš’ălenkôn; 7:24: ûlĕkōm, ‘ălêhōm), which suggests an actual decree that has been heavily edited by Jewish scribes.

      Но здесь ничего о датировке языком не говорится. О лингвистическую датироку сломано столько копий, что Граббе, похоже, не хочет в это дело встревать

      О календаре. Да, календарь из Гезера начинается там, где заканчивается календарь Йахвиста и Элогиста - сбором урожая. Это подчеркивает сложность календарной ситуации в Палестине. К этому еще можно добавить Лев. 25:9, где говорится, что юбилейный год начинается 10-го числа 7-го месяца. Поэтому Ваш тезис "до цього часу в Палестині використовувався календар, в якому новий рік розпочинався навесні" є трохи наївним.

      Видалити
    4. Нічого складного насправді немає.
      Біблійні тексти є недатованими документами. Замість того, щоб вигадувати складну календарну ситуацію в Палестині, краще прив'язати біблійні календарі до існуючих. Біблійний календар з початком року навесні добре узгоджується з вавилонським/перським/птолемейським календарем. Натомість біблійний календар з початком року восени добре узгоджується з календарем Селевкідів.

      Але повернемось до книги Неємії. Якби книга Неємії була написана в перський період, то описуючи події в місяці нісан невідомий автор змінив би рік правління Артаксеркса на 21-й. Але він цього не зробив. Як не зробив і пізніше, коли стверджував, що Неємія став намісником Юдеї у 20-му році Артаксеркса. Така ситуація могла виникнути тільки в тому випадку, коли в часи невідомого автора новий рік розпочинався навесні і автор помилково переніс цей календар у перські часи.

      Перейдемо до наступного аргументу - арамейської мови.

      Видалити
  5. "краще прив'язати біблійні календарі до існуючих"

    В таком подходе Вы неизбежно смещаете датировку вперед. Чем старше календарь, тем меньше шансов у него быть "існуючим".

    ВідповістиВидалити
  6. Щось мені підказує, що консенсусу в питанні календаря ми не досягнемо. Варто перейти до наступного аргументу - арамейської мови.
    Книгу Лестера Граба я читав давно, тому буду наводити його точку зору по пам'яті. Якщо десь помилюсь, то виправите.

    Варто вказати, що в книзі Ездри арамейською мовою написані не лише документи, але й розповідні частини книги. Перехід з єврейської на арамейську і назад здійснюється таким же несподіваним чином, як і в іншій книзі 2 ст. до н.е. - книзі Даниїла. Арамейською мовою написана майже третина книги - Езд. 4:8 - 6:18, 7:12-26. Якщо враховувати ще й Другу книгу Ездри, то вчені вважають, що арамейською мовою була написана також історія про суперечку трьох тілоохоронців царя Дарія та інші суміжні розповідні частини.

    Проводячи аналіз арамейської мови книги Лестер Грабб наводить різноманітні слова, які окрім книги Ездри зустрічаються в інших документах, які написані Середньою Арамейською мовою. Відповідно, він робить припущення, що ці слова не могли бути написані в перський період. Але Грабб також знаходить в арамейському тексті і більш архаїчні слова, які теоретично могли бути написані в перський період. В кінці вчений приходить до висновку, що арамейська мова різних документів різниться. Одні з них теоретично могли б претендувати на автентичність, інші - однозначно ні.

    Присутність у тексті різноманітних слів, як архаїчних, так і пізніх, можна трактувати двома шляхами:
    1. Оптимістичний.
    Текст є древнім. Пізні слова пояснюються правками переписувачів, які замінювали незрозумілі їм архаїчні слова більш пізніми.
    2. Песимістичний.
    Текст є пізнім. Архаїчні слова є намаганням пізнього автора видати текст за древній. Але повністю замінити лексику свого часу автор не зміг, тому використав значну частину сучасних йому пізніх слів.

    Яку точку зору підтримати - залежить від бажання дослідника.

    ВідповістиВидалити
  7. Анонім01.10.12, 17:40

    Можете зделать анализ книги Даниила?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Хороший анализ уже существует. Лучший я сделать не смогу. Пока.
      https://docs.google.com/file/d/0B9Vt7Zse3YZOcDFxNkJadHhFUHM/edit
      В начале книги хороший комментарий, внизу страниц - интересные примечания и расшифровка пророчеств. Очень правдоподобная.

      Видалити
  8. Простите, что пишу по русски. Недавно прочел книгу Райта Rebuilding Identity, который утверждает, что текст, который мы имеем в Hebrew Bible отредактированный более ранний образец биографического сочинения. Может быть не следует рассуждать о датировках библейских книг в современном понимании этого слова, например, книга выходит осенью 2015. Для древних "авторов" это был долгий процесс, растянутый на несколько десятилетий. Возможно библейские книги до момента фиксации их во II веке, жили своей жизнью, что-то удаляли как несвоевременное, что-то переформулировали. Одним словом, мое видение такого события как "датировка" представляется не одномоментным действием, а долгим процессом с несколькими редакциями, которые в свою очередь совпадали как с персидским периодом, так и с новой эллинистической эпохой.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ваші уявлення про процес розвитку книг є цілком вірним, в цілому ви праві.
      Стосовно Якоба Райта... Цю книгу я також читав декілька разів, потім переписувався з її автором, тому в цілому знайомий з його точкою зору. Але я з нею не згідний.
      Якоб з однієї сторони розібрав текст книги до деталей, прийшов до висновку, що більшість тексту Нееміїї не належить, а з другої сторони (попри все) вважає, що в книзі все ще є хоча б маленька частина оригінального Неємії. Це невиправдвний оптимізм і я розумію його природу. Більшість дослідників старого заповіту мають єврейське походження і для них ці книги є не просто об'єктом дослідження, а й історією свого народу. Тому вони завжди залишають в книгах хоча б якусь історичну основу.
      Стосовно книги Неємії... На жаль більшість частин книги вказують на ознаки 2-1 ст. до н.е. Тому описаний вами процес написання та розвитку цієї книги відбувався, скоріш за все, в 2 ст. до н.е. - 2 ст. н.е.

      Видалити
  9. У Walton's Polyglot міститься арабський переклад Книги Неємії, який був здійснений з єврейського тексту, який був значно коротшим, ніж масоретський. У цьому тексті хронологія подій книги суттєво відрізняється. В Неєм. 1:1 немає твердження, що події відбуваються в 20-му році, в Неєм. 5:14 стверджується, що Неємія став намісником не в 20-му році, а в 32-му. Відповідно, події Глави 13 також відбуваються в 32-му році Артаксеркса.
    Ймовірно, існували різні сувої книги з різною хронологією. Теперішня хронологія масоретського тексту є результатом адаптації різних версій книги. І автори цієї адаптації писали в ті часи, коли новий рік розпочинався 1 тішрі.

    ВідповістиВидалити