23.04.12

Лист перського сатрапа Таттеная до царя Дарія

Внаслідок постійних перешкод Єрусалимський храм залишався недобудованим весь час правління царя Кіра і аж до правління перського царя Дарія. А в другому році пророки Огій та Захарій почали пророкувати та прискорювати відбудову храму. В результаті будівництво відновилось.

Тоді в Єрусалим прибули перський сатрап Татенай і запитав юдеїв, хто дав їм право відновлювати будівництво. Після полеміки сатрап відправив царю Дарію лист-донесення стосовно будівництва храму в Єрусалимі, а невдовзі отримали відповідь від царя. Про ці події розповідається в 5-6 главах Книги Ездри, які написані арамейською мовою.

У своєму донесенні царю перський чиновник розповів про події в Єрусалимі, про свою полеміку з юдеями, які без дозволу відновили будівництво храму, і попросив царя перевірити в царських архівах, чи дійсно попередній цар Кір видав наказ про будівництво Єрусалимського храму.

Після прочитання листа цар Дарій розпорядився пошукати в архівах відповідний документ. І він дійсно був знайдений. Але я хотів би зупинитись на описі того міста, де був знайдений документ. Арамейський текст Книги Ездри розповідає нам, що документ царя Кіра був знайдений в царському палаці в місті Екбатана, що розташований в Мідії. Проте в грецькому перекладі канонічної Книги Ездри вказано, що документ був знайдений у Вавилоні. Ймовірно, що саме грецький переклад відображає первинний стан тексту. Якщо ми перечитаємо фрагмент, то помітимо, що відправники листа просять царя Дарія пошукати документ в бібліотеці міста Вавилона. Отже, грецький переклад зафіксував первинний варіант: 

«Тоді цар Дарій видав наказ, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні. І був знайдений один сувій в місті в палаці, а в ньому написано так» (Езд. 6:1-2)

Натомість арамейський текст містить вже змінене місце виявлення документа:

«Тоді цар Дарій видав наказ, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні. І був знайдений один сувій в палаці Ахметі, що в мідійській окрузі, а в ньому написано так» (Езд. 6:1-2)

Навіщо хтось змінив місце зберігання документа, нам невідомо. Ми лише можемо констатувати цей факт на підставі аналізу різних джерел біблійного тексту.

І ось, у Вавилоні був знайдений документ часів царя Кіра і в ньому містився запис про те, що цар Кір дійсно видав наказ відбудувати храм в Єрусалимі, а також містився і сам текст наказу. А далі міститься дещо дуже дивне. В середині наказу покійний цар Кір, що загинув 10 років назад, звертається до перського сатрапа Таттеная, що відправив листа царю Дарію. І в цьому зверненні він наказує йому не заважати юдеям відбудовувати свій храм. 

Тепер же ти, Таттенаю, наміснику заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, віддаліться звідти! Залиште працю цього Божого дому, нехай юдейський намісник та юдейські старші збудують той Божий дім на його місці. (Езд. 6:6-7)

Наказ Кіра побудований таким чином, ніби він є відповіддю на лист, що послали царю Дарію вже після смерті Кіра. Як це можливо?

Можливі три варіанти пояснення цієї проблеми:

1. Наказ Кіра про  відбудову храму несподівано обривається, і надалі розпочинається відповідь Дарія на лист намісника Таттеная.
2. Відповідь на лист з наказом відбудувати храм належить Кіру. Відповідно, лист був адресований Кіру і всі описані вище події відбувались також в часи Кіра. Лише на якомусь більш пізньому етапі ці події були переміщені в часи царя Дарія.
3. Вся відповідь на лист разом з наказом про відбудову храму належить царю Дарію. Лише пізніше історія була перероблена і наказ про відбудову храму був присвоєний царю Кіру. Це було зроблено шляхом додавання розповіді про пошук та знаходження старого наказу Кіра у вавилонському архіві. Після переробки наказ Кіра став добре узгоджуватись з наказом в першій главі Книги Ездри.

Більшість біблійних коментаторів надають перевагу першому варіанту, доводячи, що насправді документ Кіра закінчується раніше і містить лише наказ про відбудову храму. А відповідь перському сатрапу з розпорядженням не заважати юдеям належить не Кіру, а Дарію. В українському перекладі Огієнка навіть присутнє штучне розділення між прямою мовою Кіра і Дарія.

В цьому випадку цікаво проаналізувати думку юдейського історика Йосифа Флавія. Розповідаючи про події книги Ездри він переказує історію про листування перського сатрапа Таттеная двічі: один раз в часи Кіра та другий раз в часи Дарія. Очевидно, Флавій був знайомий з двома версіями цієї розповіді, події в яких відбувались у часи різних царів. Розповідаючи про відповідь на лист сатрапа Таттеная Йосиф вважає, що вона повністю належить царю Кіру. Натомість царю Дарію належить лише підсумковий наказ: «Я, Дарій, видав наказ, нехай це буде докладно виконане!»

Розповідь Йосифа Флавія про існування двох версій цієї історії, в яких події відбуваються в часи різних перських царів, свідчить про те, що історія про листування перського сатрапа Таттеная переміщувалась з часів правління одного перського царя в часи іншого. Необхідно виявити який варіант є первинним. 

Знайомство Йосифа Флавія з версією, в якій події відбувались в часи царя Кіра, є аргументом на користь того, що на ранньому етапі розвитку цієї історії події відбувались саме в часи цього царя. Але в такому випадку я не можу знайти хоча б одну причину, навіщо було переміщувати цю історію в часи царя Дарія.

В іншому випадку, можна припустити, що в первинному варіанті історії події вдбувались в часи царя Дарія. В такому випадку вся відповідь на лист, включаючи й наказ про відбудову Єрусалимського храму, також належить царю Дарію. Якщо прийняти такий варінт, то можна припустити існування окремої історії, в якій дозвіл про відбудову храму в Єрусалимі дав не Кір, а Дарій. І ця історія прямо суперечила розповіді першої глави Книги Ездри, в якій дозвіл на відбудову храму видав перський цар Кір. Відповідно, такі історії мала б бути узгоджені одна з одною. Наказ Дарія про будівництво Єрусалимського храму був перероблений на наказ Кіра. Але зроблено це було двома шляхами, очевидно, двома різними авторами. Один з них перемістив всі події у часи царя Кіра, і наказ Дарія став наказом Кіра. Інший автор переробив історію, додавши епізод про пошук в архіві наказу Кіра і вдале знаходження цього наказу. Відповідно, наказ царя Дарія став наказом царя Кіра, знайденим у вавилонському архіві. 

В історії про листи сатрапа Таттеная міститься досить широкий переказ подій першої глави Книги Ездри (історії про Шешбаццара). Це є додатковим свідченням намагань авторів узгодити нашу історію з розповіддю про Шешбаццара, в тому числі і з наказом про відбудову храму перського царя Кіра.

Наше теоретичне припущення про існування історії, в якій дозвіл на будівництво Єрусалимського храму належав перському царю Дарію, допомагає значно краще зрозуміти можливий розвиток історії про листи сатрапа Таттеная перському царю.


Немає коментарів:

Дописати коментар