ОПИС
| |
Мова:
|
Арамейська
|
Матеріал:
|
Папірус
|
Розмір:
|
Довжина
|
Відрізок:
|
11 рядків письма
|
Жанр:
|
Лист-розпорядження
|
Відправник:
|
Ананія
|
Отримувач:
|
Єданія та юдейський гарнізон в Йебі
|
Дата:
|
419 р. до н.е.
|
Місце знахідки:
|
о.Елефантина, Єгипет
|
Дата знгахідки
|
січень 1907 року
|
Керівник розкопок
|
Отто Рубенсон
|
Теперішнє місце зберігання
|
Державний музей (Берлін, Німеччина)
|
Переклад листа
Моїм [братам Єда]нії та його друзям з юдейського гар[нізону від] вашого брата Анан[ії.]
Нехай боги дарують моїм братам [благополуччя].
Тепер у цьому році, 5-му році царя Дарія, було слово царя до Арша[ма, кажучи:]
«[У місяці нісан нехай буде Пасха для юдейського гарнізону.] Відповідно, тепер відрахуйте чо[тирнадцять днів місяця нісана і справляйте Пасху], а з 15-го по 21-ий день [нісана - це сім днів Опрісноків]. Будьте чисті та остерігайтесь. [Не] працюйте [15-го дня та 21-го дня. А також,] не пийте нічого [п’янкого]; і нічого квашеного [не їжте від 15-го дня від] заходу сонця до 21-го дня ніс[ана, сім днів, нехай не буде цього серед вас; не при]носьте цього у ваші домівки, а запечатайте на всі [ці] дні".
[Нехай це буде зроблено, як розпорядився] цар [Дарій].
Моїм братам, Єданії та його друзям з юдейського гарнізону (від) вашого брата Анан[ії].
Примітки
- Єданія - лідер юдейської громади в Елефантині.
- Йеб – древня назва острова на річці Ніл в Єгипті (сучасна Елефантина).
- 5-ий рік Дарія – 419 р. до н.е.
- Дарій ІІ - перський цар у 425/4 – 405/4 рр. до н.е.
- Аршама - перський сатрап Єгипту.
- нісан - перший місяць року.
- текст у квадратних дужках є реконструкцією.
Невідомий відправник листа Ананія повідомляє своїх братів-юдеїв з острова Елефантина, що згідно наказу перського царя Дарія вони повинні постити з 15 дня по 21 день місяця нісан. Вони не повинні вживати алкоголь та їсти квашене. Назви свят Пасха та Опрісноки у листі не вказані, вони реконструйовані перекладачами на основі того, що приписи цього листа та дати святкування нагадують свята Пасхи та Опрісноків у Старому Заповіті.
Найцікавішим у цьому документі те, що юдеї острова на момент отримання листа (419 р. до н.е.) не мають чітко встановленої дати святкування свят Пасхи й Опрісноків та не знають як саме їх необхідно святкувати. Окрім того, відправник листа Ананія (можливо, придворний перського намісника Єгипту) даючи розпорядження про відзначення цих свят, стверджує, що їх наказав святкувати цар Дарій. Натомість, жодного слова про те, що наказ святкувати Пасху та Опрісноки був даний Мойсею самим Ягве на горі Сінай. Звідси виникає питання, в якому вигляді були біблійні тексти в кінці 5 ст. до н.е?
P.S. Якщо прибрати реконструкцію, залишивши лише очевидні та однозначні вирази, то лист виглядатиме по іншому, а паралелі з біблійними святами стануть менш очевидними.
Найцікавішим у цьому документі те, що юдеї острова на момент отримання листа (419 р. до н.е.) не мають чітко встановленої дати святкування свят Пасхи й Опрісноків та не знають як саме їх необхідно святкувати. Окрім того, відправник листа Ананія (можливо, придворний перського намісника Єгипту) даючи розпорядження про відзначення цих свят, стверджує, що їх наказав святкувати цар Дарій. Натомість, жодного слова про те, що наказ святкувати Пасху та Опрісноки був даний Мойсею самим Ягве на горі Сінай. Звідси виникає питання, в якому вигляді були біблійні тексти в кінці 5 ст. до н.е?
P.S. Якщо прибрати реконструкцію, залишивши лише очевидні та однозначні вирази, то лист виглядатиме по іншому, а паралелі з біблійними святами стануть менш очевидними.
Моїм [братам Єда]нії та його друзям з юдейського гар[нізону від] вашого брата Анана.
Нехай боги дарують моїм братам [ ].
Тепер у цьому році, 5-му році царя Дарія, було слово царя до Арша[ма]
«[ ] Відповідно, тепер відрахуйте чо[тирнадцять днів місяця нісана ], а з 15-го по 21-ий день [ ]. Будьте чисті та остерігайтесь. [ ] працюйте [ ] не пийте нічого [ ] і нічого квашеного [ ] заходу сонця до 21-го дня ніс[сана ]носьте цього у ваші домівки, а запечатайте на всі [ ] дні".
[ ] цар [ ].
Моїм братам, Єданії та його друзям з юдейського гарнізону (від) вашого брата Анана.
В такому контексті лист виглядає дещо інакше. У ньому перси вчать юдеїв святкувати якесь невідоме (можливо, своє) свято, яке по способу відзначення нагадує біблійне свято прісних хлібів та припадає на ту ж дату, яка вказана в П'ятикнижжі для цього свята.
В такому контексті лист виглядає дещо інакше. У ньому перси вчать юдеїв святкувати якесь невідоме (можливо, своє) свято, яке по способу відзначення нагадує біблійне свято прісних хлібів та припадає на ту ж дату, яка вказана в П'ятикнижжі для цього свята.
Любопытно, спасибо, Тарас.
ВідповістиВидалитиА из чего Вы делаете заключение, что иудеи острова не знали о праздниках Пасхи и опресноков?
З листа.
ВідповістиВидалитиНевідомий нам Ананія, який знаходиться десь за межами Єгипту, пише лист юдеям Елефантини, в якому дає розпорядження святкувати свята Пасхи та Опрісноків. Отже, раніше ці свята були невідомі юдеям Елефантини.
Отже, раніше ці свята були невідомі юдеям Елефантини.
ВідповістиВидалити-Или не разрешалось их праздновать. Я не совсем поняла сколько дней военный иудейский гарнизон может не работать, отмечая эти праздники?
Два дні, 15-го і 21-го нісана.
ВідповістиВидалитиІнші листи з Елефантини розповідаютьнам про те, що юдеї острова мали серйозні проблеми з своїми жертвоприношенями. Оскільки в Єгипті бик Апіс був священною твариною, присвяченою богу Птаху, то принесення юдеями в жертву телят сприймалось єгиптянами як наруга над їхніми богами та викликало ненависть і агресію. Це стало однією з причин знищення юдейського храму на Елефантині.
З цих листів вчені дізнались, що у 5 ст. до н.е. на острові знаходився юдейський храм, в якому місцеві юдеї поклонялись як єврейському богу Яхве, так й іншим палестинським та єгипетським богам.
ВідповістиВидалитиА каким конкретно богам поклонялись иудеи острова? И сохранились ли описания самого храма?
Кстати, Тарас, большое спасибо за ценные книжки, с Вашего разрешения, размещу часть на блоге Вадима.
ВідповістиВидалитиЗгідно переліку пожертвувань юдеї Елефантини поклонялись Ягве (якого вони називали Яху), ханаанській Анат, Бетель. Вони також поважали місцевих єгипетських богів, найбільше Птаха.
ВідповістиВидалитиСтосовно бібліотеки, буду постійно її поповнювати, деякі книги скачав з блогу Вадима, тому будемо взаємно обмінюватись.
Звідси виникає питання, в якому вигляді були біблійні тексти в кінці 5 ст. до н.е?
ВідповістиВидалити-Не находите, что время и место боле чем подходящие, для создания текстов об Исходе, в атмосфере, в общем, вполне обоснованной ненависти египтян и под покровительством персов. Можно даже отказаться от части своих богов, лишь бы унизить египетский политеизм с их «ложными» богами, институт священных животных …:)
Не поделитесь ссылками об элефантинской корреспонденции, не хочется искать.
ВідповістиВидалитиВи праві.
ВідповістиВидалитиІсторичним фоном історій про Мойсея та фараона є ситуація неможливості єврейської діаспори Єгипту здійснювати регулярні жертвоприношення. Ситуація з неможливістю жертвоприношень була характерною і для інших місць Єгипту. Історії про Мойсея народились десь у східній дельті Нілу в діапазоні 700-300 рр. до н.е. Коли саме, поки що ствердно відповісти на це питання неможливо через відсутність даних.
Про елефантинські папіруси можна прочитати тут:
http://books.google.com/books?id=qdrO1O5UcD0C&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
http://en.wikipedia.org/wiki/Elephantine_papyri
Російською тут: http://ru.wikipedia.org/wiki/Элефантинские_папирусы
Історичним фоном історій про Мойсея та фараона є ситуація неможливості єврейської діаспори Єгипту здійснювати регулярні жертвоприношення.
ВідповістиВидалитиОчень интересно....
А каково было отношение персов к еврейским жертвоприношениям животных, строительство храмов они вроде как допускали?
====
Спасибо за ссылки.
Інформації про те, як ставились перси до юдейських жертвоприношень немає. Більшість книг з біблеїстики про перський період написані на основі вигаданих подій книг Ездри та Неємії. В цьому питанні трохи допомагає археологія, але її дані інтерпретуються по різному.
ВідповістиВидалитиСтосовно будівництва храмів персами...
Перша згадка про наявність храму в Єрусалимі також міститься в папірусах Елефантини. Це лист до єрусалиських жерців з проханням про допомогу у відбудові зруйнованого юдейського храму острова. Він датований 410р. до н.е., періодом правління Дарія ІІ.
Інформації про те, як ставились перси до юдейських жертвоприношень немає.
ВідповістиВидалити- Кое-что все же есть, в кратком разрешении о восстановлении храма (Sachau-Papyrus 3.ll.9–10 = Cowley 1923: 32 = Porten & Yardeni 1986: A4.9), есть указание о том, что иудеи острова на алтарь Йахве могут приносить хлебные жертвы и курения. Из разрешения исключены жертвы всесожжения, хотя в петициях о реконструкции храма иудеи упоминали и о жертвах всесожжения. Причина этого не обязательно связана со священнослужителями Хнума. Этот запрет на жертвы всесожжения мог быть обусловлен тем, что в зороастризме, как я поняла, нельзя убитым животным касаться «священного огня», и уж тем более сжигать на нем целый труп. Так скажем официальное приношение Ахурамазде состояло из ячменя, вина, пива или фруктов. Короче говоря, вряд ли при персах в Иерусалимском храме сжигали животных.
Дякую за підказку!
ВідповістиВидалити"Так скажем официальное приношение Ахурамазде состояло из ячменя, вина, пива или фруктов".
ВідповістиВидалитиПо свидетельству античных историков в Персидской империи совершались официальные жертвоприношения животных. Дело в том, что "гатическая религия Заратуштры", "религия Ахеменидов" и поздний зороастризм Сасанидов весьма существенно различаются.
Я з вами згідний.
Видалити