14.03.11

Лист про заснування єврейського свята Песах


У 1907 році в Єгипті на острові Елефантина, розташованому на річці Ніл, німецькими археологами був виявлений великий архів кореспонденції. Він містив листи, які належали жетелям цього острова. Серед цієї кореспонденції була значна кількість листів, написаних арамейською мовою та датованих 5 ст. до н.е. Вони належали юдейській громаді острова. З цих листів вчені дізнались, що у 5 ст. до н.е. на острові знаходився юдейський храм, в якому місцеві юдеї поклонялись як єврейському богу Яхве, так й іншим палестинським та єгипетським богам.

Серед цієї кореспонденції вчені виявили лист, в якому розповідається про заснування на острові свята, схожого на біблійні свята Пасхи та  Опрісноків (прісних хлібів). Цей лист заслуговує на нашу увагу. 

Основна інформація про цей документ, який названий вченими "пасхальним листом":

ОПИС
Мова:
Арамейська
Матеріал:
Папірус
Розмір:         
Довжина 10,5 см, ширина 28 см
Відрізок:       
11 рядків письма
Жанр:
Лист-розпорядження
Відправник:
Ананія
Отримувач:
Єданія та юдейський гарнізон в Йебі
Дата:
419 р. до н.е.
Місце знахідки:
о.Елефантина, Єгипет
Дата знгахідки
січень 1907 року
Керівник розкопок
Отто Рубенсон
Теперішнє місце зберігання
Державний музей (Берлін, Німеччина)

Переклад листа

Моїм [братам Єда]нії та його друзям з юдейського гар[нізону від] вашого брата Анан[ії.]
Нехай боги дарують моїм братам [благополуччя].
Тепер у цьому році, 5-му році царя Дарія, було слово царя до Арша[ма, кажучи:]

«[У місяці нісан нехай буде Пасха для юдейського гарнізону.] Відповідно, тепер відрахуйте чо[тирнадцять днів місяця нісана і справляйте Пасху], а з 15-го по 21-ий день [нісана - це сім днів Опрісноків]. Будьте чисті та остерігайтесь. [Не] працюйте [15-го дня та 21-го дня. А також,] не пийте нічого [п’янкого]; і нічого квашеного [не їжте від 15-го дня від] заходу сонця до 21-го дня ніс[ана, сім днів, нехай не буде цього серед вас; не при]носьте цього у ваші домівки, а запечатайте на всі [ці] дні".

[Нехай це буде зроблено, як розпорядився] цар [Дарій].
Моїм братам, Єданії та його друзям з юдейського гарнізону (від) вашого брата Анан[ії].

Примітки
  • Єданія - лідер юдейської громади в Елефантині.
  • Йеб – древня назва острова на річці Ніл в Єгипті (сучасна Елефантина).
  • 5-ий рік Дарія –  419 р. до н.е.
  • Дарій ІІ - перський цар у 425/4 – 405/4 рр. до н.е.
  • Аршама - перський сатрап Єгипту.
  • нісан - перший місяць року.
  • текст у квадратних дужках є реконструкцією.
Невідомий відправник листа Ананія повідомляє своїх братів-юдеїв з острова Елефантина, що згідно наказу перського царя Дарія вони повинні постити з 15 дня по 21 день місяця нісан. Вони не повинні вживати алкоголь та їсти квашене. Назви свят Пасха та Опрісноки у листі не вказані, вони реконструйовані перекладачами на основі того, що приписи цього листа та дати святкування нагадують свята Пасхи та Опрісноків у Старому Заповіті.

Найцікавішим у цьому документі те, що юдеї острова на момент отримання листа (419 р. до н.е.) не мають чітко встановленої дати святкування свят Пасхи й Опрісноків та не знають як саме їх необхідно святкувати. Окрім того, відправник листа Ананія (можливо, придворний перського намісника Єгипту) даючи розпорядження про відзначення цих свят, стверджує, що їх наказав святкувати цар Дарій. Натомість, жодного слова про те, що наказ святкувати Пасху та Опрісноки був даний Мойсею самим Ягве на горі Сінай. Звідси виникає питання, в якому вигляді були біблійні тексти в кінці 5 ст. до н.е?



P.S. Якщо прибрати реконструкцію, залишивши лише очевидні та однозначні вирази, то лист виглядатиме по іншому, а паралелі з біблійними святами стануть менш очевидними.

Моїм [братам Єда]нії та його друзям з юдейського гар[нізону від] вашого брата Анана.
Нехай боги дарують моїм братам [    ].
Тепер у цьому році, 5-му році царя Дарія, було слово царя до Арша[ма]

«[ ] Відповідно, тепер відрахуйте чо[тирнадцять днів місяця нісана  ], а з 15-го по 21-ий день [     ]. Будьте чисті та остерігайтесь. [  ] працюйте [   ] не пийте нічого [   ] і нічого квашеного [  ] заходу сонця до 21-го дня ніс[сана             ]носьте цього у ваші домівки, а запечатайте на всі [  ] дні".

[                                ] цар [  ].
Моїм братам, Єданії та його друзям з юдейського гарнізону (від) вашого брата Анана.

В такому контексті лист виглядає дещо інакше. У ньому перси вчать юдеїв святкувати якесь невідоме (можливо, своє) свято, яке по способу відзначення нагадує біблійне свято прісних хлібів та припадає на ту ж дату, яка вказана в П'ятикнижжі для цього свята.

16 коментарів:

  1. Любопытно, спасибо, Тарас.
    А из чего Вы делаете заключение, что иудеи острова не знали о праздниках Пасхи и опресноков?

    ВідповістиВидалити
  2. З листа.
    Невідомий нам Ананія, який знаходиться десь за межами Єгипту, пише лист юдеям Елефантини, в якому дає розпорядження святкувати свята Пасхи та Опрісноків. Отже, раніше ці свята були невідомі юдеям Елефантини.

    ВідповістиВидалити
  3. Отже, раніше ці свята були невідомі юдеям Елефантини.
    -Или не разрешалось их праздновать. Я не совсем поняла сколько дней военный иудейский гарнизон может не работать, отмечая эти праздники?

    ВідповістиВидалити
  4. Два дні, 15-го і 21-го нісана.
    Інші листи з Елефантини розповідаютьнам про те, що юдеї острова мали серйозні проблеми з своїми жертвоприношенями. Оскільки в Єгипті бик Апіс був священною твариною, присвяченою богу Птаху, то принесення юдеями в жертву телят сприймалось єгиптянами як наруга над їхніми богами та викликало ненависть і агресію. Це стало однією з причин знищення юдейського храму на Елефантині.

    ВідповістиВидалити
  5. З цих листів вчені дізнались, що у 5 ст. до н.е. на острові знаходився юдейський храм, в якому місцеві юдеї поклонялись як єврейському богу Яхве, так й іншим палестинським та єгипетським богам.
    А каким конкретно богам поклонялись иудеи острова? И сохранились ли описания самого храма?

    ВідповістиВидалити
  6. Кстати, Тарас, большое спасибо за ценные книжки, с Вашего разрешения, размещу часть на блоге Вадима.

    ВідповістиВидалити
  7. Згідно переліку пожертвувань юдеї Елефантини поклонялись Ягве (якого вони називали Яху), ханаанській Анат, Бетель. Вони також поважали місцевих єгипетських богів, найбільше Птаха.

    Стосовно бібліотеки, буду постійно її поповнювати, деякі книги скачав з блогу Вадима, тому будемо взаємно обмінюватись.

    ВідповістиВидалити
  8. Звідси виникає питання, в якому вигляді були біблійні тексти в кінці 5 ст. до н.е?
    -Не находите, что время и место боле чем подходящие, для создания текстов об Исходе, в атмосфере, в общем, вполне обоснованной ненависти египтян и под покровительством персов. Можно даже отказаться от части своих богов, лишь бы унизить египетский политеизм с их «ложными» богами, институт священных животных …:)

    ВідповістиВидалити
  9. Не поделитесь ссылками об элефантинской корреспонденции, не хочется искать.

    ВідповістиВидалити
  10. Ви праві.
    Історичним фоном історій про Мойсея та фараона є ситуація неможливості єврейської діаспори Єгипту здійснювати регулярні жертвоприношення. Ситуація з неможливістю жертвоприношень була характерною і для інших місць Єгипту. Історії про Мойсея народились десь у східній дельті Нілу в діапазоні 700-300 рр. до н.е. Коли саме, поки що ствердно відповісти на це питання неможливо через відсутність даних.

    Про елефантинські папіруси можна прочитати тут:
    http://books.google.com/books?id=qdrO1O5UcD0C&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false

    http://en.wikipedia.org/wiki/Elephantine_papyri

    Російською тут: http://ru.wikipedia.org/wiki/Элефантинские_папирусы

    ВідповістиВидалити
  11. Історичним фоном історій про Мойсея та фараона є ситуація неможливості єврейської діаспори Єгипту здійснювати регулярні жертвоприношення.
    Очень интересно....
    А каково было отношение персов к еврейским жертвоприношениям животных, строительство храмов они вроде как допускали?
    ====
    Спасибо за ссылки.

    ВідповістиВидалити
  12. Інформації про те, як ставились перси до юдейських жертвоприношень немає. Більшість книг з біблеїстики про перський період написані на основі вигаданих подій книг Ездри та Неємії. В цьому питанні трохи допомагає археологія, але її дані інтерпретуються по різному.

    Стосовно будівництва храмів персами...
    Перша згадка про наявність храму в Єрусалимі також міститься в папірусах Елефантини. Це лист до єрусалиських жерців з проханням про допомогу у відбудові зруйнованого юдейського храму острова. Він датований 410р. до н.е., періодом правління Дарія ІІ.

    ВідповістиВидалити
  13. Інформації про те, як ставились перси до юдейських жертвоприношень немає.
    - Кое-что все же есть, в кратком разрешении о восстановлении храма (Sachau-Papyrus 3.ll.9–10 = Cowley 1923: 32 = Porten & Yardeni 1986: A4.9), есть указание о том, что иудеи острова на алтарь Йахве могут приносить хлебные жертвы и курения. Из разрешения исключены жертвы всесожжения, хотя в петициях о реконструкции храма иудеи упоминали и о жертвах всесожжения. Причина этого не обязательно связана со священнослужителями Хнума. Этот запрет на жертвы всесожжения мог быть обусловлен тем, что в зороастризме, как я поняла, нельзя убитым животным касаться «священного огня», и уж тем более сжигать на нем целый труп. Так скажем официальное приношение Ахурамазде состояло из ячменя, вина, пива или фруктов. Короче говоря, вряд ли при персах в Иерусалимском храме сжигали животных.

    ВідповістиВидалити
  14. Анонім08.05.13, 20:00

    "Так скажем официальное приношение Ахурамазде состояло из ячменя, вина, пива или фруктов".

    По свидетельству античных историков в Персидской империи совершались официальные жертвоприношения животных. Дело в том, что "гатическая религия Заратуштры", "религия Ахеменидов" и поздний зороастризм Сасанидов весьма существенно различаются.

    ВідповістиВидалити