21.04.11

Перше небіблійне згадування єврейського свята Пасхи

Близько 100 років назад в Єгипті на острові Елефантина, що розташований на річці Ніл, було знайдено велику кореспонденцію жителів цього острова. Окрім великої кількості листів, написаних на папірусі, було виявлено також багато керамічних знахідок. Серед них - короткі листи-записки, написані на осколках кераміки, які жителі фортеці Сьєн на березі Нілу відправляли своїм родичам на острів Елефантина. В цих листах-записках міститься перше небіблійне згадування єврейського свята Пасхи.  

Переклад листа, який датований 475 р. до н.е.: 


 Для Хошайягу:
Привіт!
Бережи дітей, поки Ахутаб не добереться сюди. Не довіряй нікому!
Навіть якщо борошном для хліба буде земля - до останнього заміси трохи тіста, аж поки їхня мати не добереться сюди.
Дай мені знати, коли ви будете відзначати Пасху.
Розкажи мені, що поробляє дитина!

Цікавим моментом у цьому листі є те, що його юдейський відправник просить свого родича повідомити йому той день, коли він (вона) буде святкувати свято Пасхи. Дослідники цих листів висловили припущення про те, що на момент написання листа це свято ще не мало визначеної дати. Як це можливо? В середині 19 ст. німецький біблеїст Юліус Вельхаузен у своїй книзі "Вступ в історію Ізраїля" проаналізував походження основних біблійних свят. У розділі "Історія Культу" він прийшов до висновку, що троє основних релігійних свят Опрісноки, Кучки та свято Тижнів насправді мають землеробське походження. Свято Пасхи відзначалось перед святом Прісних Хлібів (Опрісноків). У свою чергу свято Прісних Хлібів відзначалось у перший день збору врожаю ("після появи в полі серпа") і тривало 7 днів. Оскільки початок збору врожаю у різні роки через різноманітні кліматичні умови міг припадати на різні дати, то й свято Прісних Хлібів (відповідно і свято Пасхи) колись не було прив'язане до конкретної дати. Саме така ситуація описана в листі-записці з Елефантини від 475 р. до н. е. 

Перше прив'язування цих двох свят до певної дати зафіксоване у Листі про заснування свята Пасхи. Через 56 років після написання керамічного листа в Елефантині з'являється інших лист, так званий "пасхальний лист" від 419 р. до н. е., в якому свято Пасхи фіксується 14 нісана, а свято Прісних Хлібів - від 15 до 21 нісана. У цьому  "пасхальному листі" автором наказу про фіксацію цих релігійних свят є перський цар Дарій ІІ. Натомість жодним словом не згадується ні Мойсей, ні вихід з Єгипту, ні заповіді єврейського бога Ягве.

Чому перський цар Дарій наказує євреям святкувати свої релігійні свята у певні дні? Однозначно відповісти на це питання неможливо. Але найбільш вірогідною відповіддю є те, що перська влада прив'язала єврейське свято до якогось свого перського свята. Подібним чином робила православна церква, поєднуючи християнські свята з древніми язичницькими святами Київської Русі. Схожа ситуація з єврейським святом Пурім. Багато дослідників вказують на те, що це свято походить від перського свята Нового року. Тому не виключено, що й свято Пасхи також є прив'язаним до якогось древнього перського свята, яке святкувалось 14 нісана. 

Таке припущення може свідчити про те, що розповідей про Вихід євреїв з Єгипту у 15 ст. до н.е. не існувало щонайменше до 5 ст. до н.е. 

3 коментарі:

  1. Про всяк випадок можна було б десь там вказати приблизну дату Виходу з Єгипту – 1300-1500 до н.е. Це б наштовхувало на додаткові роздуми, особливо після припущення, "що значної частини розповідей про Вихід євреїв з Єгипту в 5 ст. до н. е. ще не існувало."
    http://uk.wikipedia.org/wiki/Біблійна_хронологія

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую, врахував Ваші побажання.

    ВідповістиВидалити