Руські літописи

Врешті решт, залишимо питання про походження біблійних книг. У світі достатньо вчених та дослідників, які вивчають це питання. А як на рахунок нашої власної історії, української? Що ми знаємо про писемні джерела, на підставі яких ми відтворюємо свою історію та вивчаємо її в школах, університетах, знімаємо блоги та відео на YouTube?

Мова піде про руські літописи, на підставі яких реконструйована наша історія від часів Русі до козацької доби. Що ми знаємо про них? Коли вони написані, ким і де? 

Руські літописи являють собою величезний масив стародавніх рукописів, що написані церковно-слов’янською мовою на пергаменті та папері. Основна маса літописів збереглась у вигляді рукописів, що за допомогою водяних знаків датуються 15-16 ст. Присутні також декілька рукописів 14 ст., є величезна маса пізніх рукописів, датованих 17-18 ст. 

Нижче наведена таблиця, в якій представлені лише найдавніші рукописи, що датуються 14-16 ст. 

Назва рукопису	Охоплює період	Орієнтовне датування	Ймовірне походження
Новгородський перший літопис старшої редакції (Синодальний)	-1016-1352	Середина 14 ст.	Великий Новгород (РФ)
Лаврентіївський рукопис	ПВЛ-852-1305	1377 рік	Суздаль/ Владимирський монастир (РФ)
Троїцький рукопис	ПВЛ -852-1408	14-15 ст.	Ростов/ Троїце-Сергієва лавра (РФ)
Іпатіївський рукопис	ПВЛ-852-1292	1420-ті або 1450 рік	Іпатіївський монастир (Кострома, РФ)
Новгородський перший молодший літопис (Комісійний)	ПВЛ-1446	1450-ті роки	Арзамаська міська спаська церква (РФ)
Новгородський четвертий молодший літопис (Строєвський)	ПВЛ-1476	Папір 1460-х років	Новгород (РФ)
Тверський літопис (Рогозький)	856-1412	Середина 15 ст.	Твер/Москва (РФ)
Літопис Переславля Суздальського (Хронограф архівський, Літописець вскорє, Літопис руських царів)	Розселення слов’ян - 1214	Папір 1460-1470 років
Новгородський четвертий старший літопис (Новоросійський)	ПВЛ-1437	Папір 1477-1486 років	Білгород (РФ)
Литовський (Никифоровський)	Вступ 854-1430	Папір 1464-1491 років	Мінський Святодуховський монастир (Білорусь)
Радзивіллівський рукопис	ПВЛ-852-1205-	Папір 1484-1495 років	Гродненський повіт (Білорусь)
Віленський збірник	-1469	1495 рік	Смоленськ (РФ)
Єрмолинський літопис	Скорочений вступ до ПВЛ- 1488	Папір кінця 15 ст.	Троїце-Сергієва лавра (Московська обл., РФ)
Скорочений літописний звід 1495 року	Літописець вскорє - 1495	Папір 1495-1514 років
Московсько-академічний рукопис	ПВЛ-852-1419	Папір 1498-1503 років	Троїце-Сергієва лавра (Московська обл., РФ)
Псковський другий (Синодальний)	ПВЛ-1178-1486	Початок 16 ст.	Кирило-Білозерський монастир (Вологодська обл., РФ)
Московський літописний звід кінця 15 ст.	ПВЛ-1071-1492-	Папір 1492-1539 років	Москва (РФ)
Літопис Авраамки (Полоцький)	Адам - 1495	Кінець 15 ст. – початок 16 ст.	Смоленськ (РФ)
Софійський перший (Бальзерський)	ПВЛ -1471-1508	Початок 16 ст.	Великий Новгород (РФ)
Новгородський п’ятий літопис (Хронографічний)	ПВЛ-1309-1446-1509	Папір 1511 року	Великий Новгород (РФ)
Волинський короткий літопис	862-1515	Папір 1498-1516 років	Супральський монастир (Польща)
Новгородський третій літопис (Академічний)	-1515	16 ст.	Великий Новгород (РФ)
Литовський (Уваровський/Слуцький)	980-1237	Папір 1524 року	Слуцьк (Білорусь)
Литовський (Супральський)	Вступ 854-1446	Папір 1532-1534 років, підпис 1520	Супральський монастир (Польща)
Симеонівський літопис	1177-1493	1 половина 16 ст.	Москва/Смоленськ (РФ)
Літописний звід 1518р. (Уваровський літопис)	ПВЛ – 1518/1533-1544	Папір 1540-х років	Троїце-Сергієва лавра (Московська обл., РФ)
Скорочений літописний звід 1493 року	ПВЛ-1395	Папір 1544 року
Хронограф редакції 1512 року	Створення світу – 1512	Середина 16 ст.
Софійський другий (Архівський)	-1397-1518	16 ст.	Великий Новгород (РФ)
Типографський літопис	Вступ до ПВЛ - 1534	Середина 16 ст.	Кирило-Білозерський монастир (Вологодська обл., РФ)
Острозький (Хлебніковський) рукопис	ПВЛ-852-1292	1560-ті роки	Україна
Володимирський літопис	Вступ до ПВЛ -1523	Папір 1554-1563 років	Владимирский Рожденственский монастирь (РФ)
Вологодсько-Пермський літопис	Вступ до ПВЛ - 1538	Папір середини 16 ст.	Кирило-Білозерський монастир (Вологодська обл., РФ)
Хронограф української редакції	Олександр Македонський - 1541	2 половина 16 ст.	Михайлівський Золотоверхий монастир (Київ)
Псковський перший (Карамзінський)	859-1411-1547-	16 ст.	Псков (РФ)
Никонівський літопис (Патріарший рукопис)	-1559	1570-ті роки
Литовський (Рачинського)	-1548	Папір 1582 року	Познань (Польща)
Львовський літопис	Вступ до ПВЛ-1560	16 ст.	Спасо-Євфиміївський монастир (Суздаль, РФ)
Книга степінна царського родоводу	Рюрик - 1560	Кінець 16 ст.	Чудівський монастир (Москва, РФ)
Новгородський другий літопис (Архівський)	-911-1587	Папір 1589-1595 років	Великий Новгород (РФ)
Книга степенна царського родоводу	-1560	Папір 1607-1612 років	Чудівський монастир (Москва, РФ)

Ця таблиця свідчить про декілька цікавих речей. По-перше, період Русі у даних літописах датований 10-12 ст., але основна маса рукописів написана у 15-16 ст. Тобто, описи подій, що відбувались у 10-12 ст., містяться на папері, що датований 15-16 ст., на 400-500 років пізніше. Яка ймовірність, що ці давні рукописи містять неспотворену на протязі довгого проміжку часу інформацію? По-друге, основна маса рукописів, на підставі яких ми відтворюємо нашу давньоруську історію, походить з часів та земель, які увійшли у Московське князівство. Серед величезної маси рукописів лише один літопис має волинське походження – Іпатіївський. Він зберігся у 6 різночасових рукописах. Декілька літописів походять з Великого Князівства Литовського. Всі решта, декілька сотень рукописів походять із земель, що стали частиною Московського князівства – Володимиро-Суздальської, Ростовської, Новгородської, Псковської та ін. 

Звичайний українець, який захоче самостійно ознайомитись з руськими літописами, знайде в мережі чи в книгарні лише один літопис – Іпатіївський. Лише він один перекладений українською мовою як єдиний, що розповідає історію власне українського народу. Але в загальній масі літописів цей єдиний Іпатіївський літопис – як голос волаючого у пустелі. Всі інші літописи описують давньоруську історію з проросійської (чи промосковської) перспективи. 

На четвертому році війни, якій не видно кінця, військовий злочинець з нецензурним псевдо годинами розповідає міжнародним лідерам про печенігів, ставить пам’ятники князю Володимиру та княгині Ользі. З точки зору українського обивателя – він займається відвертою дурнею. Проте, з точки зору російського обивателя, всі ці вчинки мають сенс, тому що вони наслідують національному міфу, який створений усім цим величезним масивом літописів. 

Наявний сьогодні величезний масив руських літописів сформував великоросійський національний міф, в якому українська земля та український народ є лише невеликою, проте невід’ємною частиною цього міфу. У цьому національному міфі розповідається про величезну середньовічну державу Русь від Новгорода до Олешок, від Перемишля до Рязані. У цій державі є Київ - мати всіх руських міст, але найдавнішим є Новгород, від якого веде свій родовід князівська династія. У цій державі всі київські князі мають північне походження: князівська династія походить з Новгорода, княгиня Ольга – з Пскова, князь Володимир після отримання київського престолу будує на Київщині та міста заселяє їх вихідцями з північних земель. Велика кількість київських князів перед отримання престолу у Києві перед цим обов’язково сидить у Новгороді, від Володимира і Ярослава до багатьох інших пізніших князів. У цій державі після появи в 12 ст. міст Володимир та Суздаль великокняжий престол переміщається на північ, а володимиро-суздальські князі стають головними. Про такий національний міф військовий злочинець дійсно може розповідати годинами. 

Допоки цей великоросійський національний міф живий, до тих пір наш північний сусід буде заявляти претензії на нашу землю. А ми готові критично глянути на писемні джерела, що сформували національний міф, в якому ми з росіянами є частиною одного народу, однієї мови, віри, походження? Ми готові демонтувати спільний з росіянами національний міф, навіть якщо при цьому постраждає наша величезна середньовічна держава – Київська Русь? 

У наступних публікаціях ми детально розглянемо питання, що насправді являють собою руські літописи, ким вони написані і коли.