Розрив між Саулом і Давидом

(Продовження.Початок теми у публікації Як розвивались історії про перемогу Давида над Голіафом).

Ще одним прикладом розвитку полеміки, спрямованої проти царя Саула, є розповіді про розрив між Саулом та Давидом в Септуагінті та масоретському тексті. В цілому розповід схожі, але мають суттєві відмінності. В таблиці наведена глава 18 Першої книги Самуїла. Розповідь продовжується після перемоги Давида над Голіафом. Текст, виділений червоним шрифтом, відсутній в Септуагінті.

Грецький текст розповідає нам про те, що після перемоги над Голіафом назустріч Давиду вийшли жінки з танцями та піснями і стали прославляти його. В Саула це викликало ревнощі, він став бачити в Давиді конкурента, став його боятись. Тому він віддалив його від себе і призначив його воєначальником. Давид ходив у військові походи, здобував перемоги, і слава про нього розносилась серед усього Ізраїля. Коли Давида покохала дочка Саула Мелхола, то в якості оплати за наречену Саул дав Давиду дуже важке завдання, сподіваючись, що він його не зможе виконати або загине. Давид виконує завдання і стає зятем царя.

Септуагінта	Масоретський текст
	І сталося, як скінчив він говорити до Саула, то Єгонатанова душа зв'язалася з душею Давидовою, і полюбив його Єгонатан, як душу свою.
	І того дня взяв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.
	І склав Єгонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
	І зняв Єгонатан із себе плаща, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання своє, і все аж до меча свого, і аж до лука свого, і аж до пояса свого.
	І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настановив його Саул над вояками, і він подобався усьому народові, а також Сауловим рабам.
І повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, щоб співати та танцювати назустріч царя Давида, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.	І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филистимлян, то повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, щоб співати та танцювати назустріч царя Саула, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.
І викрикували ті жінки, що грали, та й казали:	І викрикували ті жінки, що грали, та й казали:
Саул повбивав свої тисячі, а Давид міріади свої!	Саул повбивав свої тисячі, а Давид міріади свої!
І  поганим  видалося  слово  в  очах  Саула  через  це  слово, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі.	І  поганим  видалося  слово  в  очах  Саула  через  це  слово, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!
.	І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.
	І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
	І кинув Саул списа, кажучи про себе: Ударю в Давида, і приб'ю його до стіни! Та Давид два рази ухилився від нього.
І боявся Саул Давида.	І боявся Саул Давида, бо з ним був Ягве, а від Саула Він відступив.
І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.	І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.
І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Ягве.	І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Ягве.
І побачив Саул, що той має велике поводження, і боявся його.	І побачив Саул, що той має велике поводження, і боявся його.
А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, і вертався перед ними.	А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, і вертався перед ними.
	І сказав Саул до Давида: Ось моя найстарша дочка Мерав, її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй війни Ягве! А про себе Саул сказав: Нехай не буде на ньому моя рука, а нехай буде на ньому рука филистимлян!
	А Давид сказав до Саула: Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?
	І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
А Давида покохала Мелхола, Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.	а Давида покохала Мелхола, друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.
І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку. І рука филистимлян була проти Саула.	І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку. І рука филистимлян була проти Саула. А до Давида Саул сказав удруге: Посвоячишся сьогодні зо мною.
І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.	І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.
І Саулові раби говорили ці слова до Давидових вух. А Давид сказав: Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Та ж я людина не шляхетна та не славна!	І Саулові раби говорили ці слова до Давидових вух. А Давид сказав: Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Та ж я людина не шляхетна та не славна!
І розповіли це раби Саула йому, говорячи: Отак казав Давид.	І розповіли це раби Саула йому, говорячи: Отак казав Давид.
І сказав Саул: Так скажете Давидові: Не бажає цар оплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб помститися на неприятелях царя. А Саул думав цим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.	І сказав Саул: Так скажете Давидові: Не бажає цар оплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб помститися на неприятелях царя. А Саул думав цим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.
І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем.	І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем. І в недовгому часі
І встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян сотню чоловік. І Давид приніс їхні крайні плоті, і посвоячився з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.	І встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян двісті чоловік. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, і посвоячився з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.
І побачив Саул, що Ягве із Давидом, і що весь Ізраїль полюбив його.	І побачив Саул, і пізнав, що Ягве із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.
А Саул ще більше боявся Давида.	А Саул ще більше боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.
	І виходили воювати филистимські провідники, і бувало скільки вони виходили, то Давид мав найбільше поводження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я його дуже шановане.

Варто зазначити, що грецький текст також змальовує царя Саула в негативному тоні. Але в єврейському тексті ці негативні моменти значно посилені. Спочатку доданий уривок про «любов» між Давидом і Сауловим сином Йонатаном. Він був вставлений саме в це місце для того, щоб підтримати нову хронологію. Згідно нової хронології, до бою з Голіафом Давид не був знайомий з Саулом та його сином Йонатаном. Після бою вони знайомляться і... Далі додане твердження, що Давид був призначений керівником війська ще до злощасного випадку з жінками. А випадок, що викликав заздрість Саула, стався після якоїсь чергової перемоги Давида над филистимлянами. Далі додана історія про те, що Саул намагався вбити Давида, кинувши у нього свого списа. Ідентична історія міститься у наступній главі (Сам. 19:9-10), де вона виглядає більш природною, ніж в Сам. 18:10-11, в якій Давид умудряється ДВА РАЗИ ухилитись від списа, якого кидали один раз. Автор чомусь створив ще одну таку історію про спис, щоб висвітлити Саула у ще більш негативному тоні. Після цього додана ще одна історія про те, як Саул віддавав за Давида свою дочку, але вкінці передумав та віддав іншому претенденту. Також в текст вставлені коментарі, які висвітлюють Саула у ще більш негативному фоні, а Давида навпаки - вихваляють. Наприклад, кількість филистимлян, які убив Давид для того, щоб взяти собі за жінку  Саулову дочку Мелхолу, збільшена зі 100 до 200 чоловік. 

Порівняння двох текстів показує, що грецький переклад цієї книги був здійснений ще під час процесу її літературного розвитку. Антисаулівські розповіді розвивались до перекладу, під час перекладу і навіть після здійснення грецького перекладу книги. Грецький переклад книги, що міститься в Септуагінті, є «фотографією» одного з завершальних етапів її літературного розвитку.

(Продовження теми у публікації "Будівництво Соломоном дому Ягве")