Перше небіблійне згадування єврейського свята Пасхи

Близько 100 років назад в Єгипті на острові Елефантина, що розташований на річці Ніл, було знайдено велику кореспонденцію жителів цього острова. Окрім великої кількості листів, написаних на папірусі, було виявлено також багато керамічних знахідок. Серед них - короткі листи-записки, написані на осколках кераміки, які жителі фортеці Сьєн на березі Нілу відправляли своїм родичам на острів Елефантина. В цих листах-записках міститься перше небіблійне згадування єврейського свята Пасхи.  

Переклад листа, який датований 475 р. до н.е.: 

 Для Хошайягу:

Привіт!

Бережи дітей, поки Ахутаб не добереться сюди. Не довіряй нікому!

Навіть якщо борошном для хліба буде земля - до останнього заміси трохи тіста, аж поки їхня мати не добереться сюди.

Дай мені знати, коли ви будете відзначати Пасху.

Розкажи мені, що поробляє дитина!

Коли ж був побудований другий Єрусалимський храм?

;

Згідно домінуючої сьогодні думки відновлення зруйнованого у 586 р. до н. е. Єрусалимського храму відбулось у 516 р. до н. е. у часи перського царя Дарія І Великого. Але перше небіблійне документальне свідчення про існування в Єрусалимі храму датоване лише 407 р. до н.е., тобто через 109 років після відбудови храму. Чому за 109 років від 516 р. до 407 р. до н.е. не існує жодного доказу існування Єрусалимського храму? Для цього необхідно проаналізувати тексти, в яких розповідається про відбудову Єрусалимського храму, та перевірити хронологію відбудови храму.

Відновлення другого єрусалимського храму описане в книзі пророка Огія (Хаггая), Першій та Другій книгах Ездри, а також у книзі юдейського історика Йосифа Флавія «Юдейська давнина».

Книга пророка Огія (Хаггая)

У цій книзі розповідається про те, що Єрусалимський храм був побудований намісником Юдеї Зоровавелем та первосвящеником Ісусом у другому році правління царя Дарія. Попри те, що рік відбудови храму вказаний точно, однозначно встановити дату відбудови храму неможливо через те, що серед перських царів було троє з коронним ім’ям Дарій: Дарій І Великий, Дарій ІІ Ох та Дарій ІІІ Кодоман. Ніякої додаткової інформації книга не містить.

Перше небіблійне свідчення про існування храму в Єрусалимі

Попри об'ємні розповіді біблійних книг про храм Соломона та розповіді про відновлення Єрусалимського храму після 70 років полону перше небіблійне свідчення про наявність храму в Єрусалимі датоване 407 роком до н. е. Це згадування єрусалимського первосвященника. Вперше первосвященник Єрусалимського храму згадується у листах великої кореспонденції, знайденої в Єгипті на острові Елефантина, розташованому на річці Ніл. Лист, в якому міститься посилання на первосвященника, - це петиція юдейської общини острова до перського намісника Юдеї Багавах'я про допомогу у відбудові зруйнованого елефантинського храму Ягве. У цьому листі вказується про те, що його копія відправлена також в Єрусалим первосвященнику Єгоханану. Лист датований 407 р. до н.е. Як не парадоксально, але саме він є першим прямим небіблійним свідченням про наявність храму в Єрусалимі. 

Лист про заснування єврейського свята Песах

У 1907 році в Єгипті на острові Елефантина, розташованому на річці Ніл, німецькими археологами був виявлений великий архів кореспонденції. Він містив листи, які належали жетелям цього острова. Серед цієї кореспонденції була значна кількість листів, написаних арамейською мовою та датованих 5 ст. до н.е. Вони належали юдейській громаді острова. З цих листів вчені дізнались, що у 5 ст. до н.е. на острові знаходився юдейський храм, в якому місцеві юдеї поклонялись як єврейському богу Яхве, так й іншим палестинським та єгипетським богам.
Серед цієї кореспонденції вчені виявили лист, в якому розповідається про заснування на острові свята, схожого на біблійні свята Пасхи та  Опрісноків (прісних хлібів). Цей лист заслуговує на нашу увагу. 

Короткі коментарі до книг Ездри та Неємії

Повернення єврейських вигнанців з полону описані в книгах Ездри та Неємії.

Сюжет книг

В книгах розповідається, що після завоювання Вавилону перським царем Кіром ІІ він видав указ про відбудову Храму Ягве в Єрусалимі та дозвіл всім бажаючим повернутись в Юдею. Цар Кір віддав також храмовий посуд, який вивіз вавилонський цар Навуходоносор у 586 році до н.е. Після цього велика кількість еврейських вигнанців зібралась в дорогу та повернулась в Єрусалим. Кількість тих, хто повернувся, вражає - майже 50 тис. людей. Після цього лідери єврейської громади Зоровавель та Ісус побудували жертівник та здійснили жертвоприношення, відсвяткували релігійні свята та приступили до відбудови храму. Місцеві мешканці (самаряни) хотіли допомогти їм у відбудові храму, але Зоровавель та Ісус відмовили їм. Через це самаряни почали заважати будівництву, писали листи до перських царів, в результаті будівництво було зупинене весь час правління Кіра, Артаксеркса аж до правління царя Дарія. Лише в часи Дарія будівництво храму було закінчене - у шостому році правління.

Пізніше, в часи іншого Артаксеркса з Вавилону прибула інша група вигнанців на чолі з великим учителем Мойсеєвого закону Ездрою. Ездра приніс з собою книгу Закону Мойсея, (Пятикнижжя). Ще через деякий час з Вавилону прибула інша група вигнанців та чолі з новим намісником Юдеї Неємією. Новий намісник відбудував міський мур з баштами та повставляв ворота. Неємія разом з Ездрою запровадили в життя закони Мойсея, одним з який була заборона змішаних шлюбів. В результаті євреї відділились від сусідніх народів, вигнали своїх жінок інших національностей та стали жити за законами Мойсея.

Таку картину малюють нам розповіді книг Ездри та Неємії.

Кто написал Библию? Введение

Скачать перевод книги можно здесь: Ричард Эллиотт Фридман "Кто написал Библию?" 

Люди читали Библию в течение почти двух тысяч лет. Они воспринимали ее буквально, образно или символически. Они рассматривали ее как божественный диктант, откровение или боговдохновенную книгу, или как человеческое творение. Они выпустили больше экземпляров этой книги, чем любой другой. Ее цитируют (и перевирают) чаще, чем другие книги. Ее также переводят (и неправильно переводят) более других. Она называется великим литературным произведением, первым творением истории. Она является основой христианства и иудаизма. Духовенство, священники и раввины, проповедуют ее. Ученые тратят свои жизни, изучая и преподавая ее в университетах и семинариях. Люди читают и изучают ее, восхищаются ей, презирают ее, пишут о ней, спорят о ней и любят ее. Люди жили по ней и умерли за нее. И мы не знаем, кто написал ее.

То, что мы никогда с уверенностью не знали, кто создал книгу, которая сыграла центральную роль в нашей культуре, является странным фактом. Традиционно считается, что каждая из библейских книг написана следующими людьми: Моисеево Пятикнижие должно быть написано Моисеем, книга Плач Иеремии – пророком Иеремией, половина псалмов – царем Давидом; но как узнать, верны ли эти представления?

Іван Франко "Сотвореннє Сьвіта"

Вирішив викласти працю українського письменника Івана Франка, написану більше 100 років назад, під назвою "Поема про сотворення світу". Підійде в якості лікбезу з біблеїстики. Працю подано мовою оригіналу, такою, якою вона була сто років назад.

І. Боротьба Віри з Наукою

Наші поборники правовірности, а властиво темноти та безмисности серед народа, дуже сердять ся на нас, що ми силкуємо ся не лише осьвіченим верствам, але й простому народови подавати здобутки, новочасної науки. Особливо не люблять ті праведники, коли згадати за Дарвіна, хоча жаден з них певно не пробував читати Дарвінових писань.

Сердить їх у Дарвіна — і се справді сьмішна й сумна річ — не те, що є в його писаннях, а більше те, чого в них нема, але що инші виводили з них. Коли який панотчик із тих нових та ярих, що нюхали так званої римської науки (наукою можна назвати її з таким самим правом, як чемерицю пашею), згадає про Дарвіна, то зараз певно почуєте від нього слова:

«Дарвін! Ага, то той безбожник, що поважив ся доказувати, буцїм то чоловік походить від мавпи!»

Тим часом хто читав пильно Дарвінові писання, той знає, що Дарвін зовсїм не був безбожником, а тільки так званим аґностиком, що по свойому був чоловік глубоко релїґійний і зовсїм не говорив анї не навчав, що чоловік походить від мавпи, а тільки доказував, що теперішні люди походять від якихось предків, що в будові свойого тїла мали богато спільного з теперішнїми мавпами, або иншими словами, що теперішнї люди і теперішнї мавпи мали колись перед мілїонами лїт спільних предків.

Про книгу пророка Єзекіїля

Книга пророка Єзекіїля входить до складу Старого Завіту (відноситься до так званих великих пророків). Традиційно автором книги визнається пророк Єзекіїль.

Текст

Єврейська традиція. За твердженням багатьох коментаторів, єврейський текст книги пророка Єзекіїля - один з тих,  що збереглись найгірше. Книга пророка Єзекіїля поступається в цьому відношенні тільки книгам Самуїла. Зіпсутість тексту в ряді випадків пояснюється суперечливим ставленням до книги і до окремих її частин у раввиністичній традиції. Дослідники відзначають особливо багато пошкоджень тексту в главах 1, 7, 21, 28, 40-42. Деякі автори пояснюють причину поганого збереження тексту цих глав тим, що він містить важкі для розуміння описи, що негативно позначається на їх передачі в інших місцях. 

Серед знайдених у Кумрані рукописів є фрагменти імовірно шести сувоїв Книги пророка Єзекіїля. Це наступні документи: 1Q9 (1QEzek), 3Q1 (3QEzek), 4Q73 (4QEzeka), 4Q74 (4QEzekb), 4Q75 (4QEzekc), 11Q4 (11QEzek), Mas 1d (MasEzek). Вони містять матеріал 76 віршів книги: 1:10-13, 16-17?, 19-24 (4Q74); 4:16-5:1 (1Q9); 5: 11-17 (11Q4); 7:9 -12 (11Q4); 10:6-11:11 (4Q73, 11Q4); 16:13-33 (3Q1); 23:14-15, 17-18, 44-47 (4Q73); 24:2-3 (4Q75); 41:3-6 (4Q73); 44: 3-5 (11Q4). Текст 1QEzek (частини Єз. 4:16-5:1), ймовірно, є не фрагментом сувою книги, а фрагментом цитати з цієї книги, використаної в якомусь іншому творі. Більшість фрагментів Книги пророка Єзекіїля в Кумрані палеографічно датуються I ст. до н.е. В цілому, за деякими винятками, кумранські фрагменти відповідають масоретському тексту Книги пророка Єзекіїля і не містять важливих для історії тексту різночитань.