27.12.10

Вигнанці в Ассирії

(Продовження теми, розпочатої в дописі Вавилонський полон).

Для того, щоб знайти сліди єврейських вигнанців в Ассирії, необхідно вияснити, де саме їх шукати. Згідно Другої книги Царів "дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Калаху, і в Ґозані над річкою Хавор і в містах Мідії". 
Нижче наведена карта розселення  в Месопотамії депортованих жителів древнього Ізраїля згідно 2 Цар. 17:6.

На жаль в жодному позабіблійному джерелі не згадується про ізраїльтян в Ассирії. Тому єдиним джерелом, яке ми можемо використати, є Біблія.
Що можуть розповісти нам самі біблійні тексти?

Непрямі свідчення

Дослідники біблійних текстів давно звернули увагу на те, що багато біблійних історій мають паралелі в месопотамських міфах, легендах та законодавстві (обидві історії про творення, райський сад, всесвітній потоп, законодавство патріархів, спеціальна композиція книги "Повторення закону", що наслідує ассирійські вассальні договори, та багато інших). Пояснюючи походження цих паралелей, дослідники розділились на дві групи. Одна група пояснює це еволюційним довготривалим процесом переймання культурних традицій одних народів іншими сусідніми народами. Інша група дослідників вважає, що багато паралелей виникли через пряму переробку авторами біблійних текстів месопотамських міфів та легенд. 
Я не буду детально розбирати всі аргументи різних груп, лише висловлю своє припущення. При поступовому еволюційному  переймання одним народом культурних традицій іншого відбувається трансформація цих традицій під нову культуру. В легендах зберігаються сюжет та головні події, але історичний та географічний фон змінюються. Місця подій поступово змінюються під нові реалії,  імена чужих героїв замінюються іменами, характерними для свого народу. Натомість в біблійних текстах ми бачимо аккадське ім'я праматері Єви (в перекладі - ребро), несемітські імена патріархів Abram і Sarai. Зміна імен на семітські (Abraham і Sarah) відбувається не до запису цих історій (що було б природнім при еволюційному поширенні легенд), а вже в процесі розвитку самих текстів. Це дає підстави вважати, що месопотамські легенди були сприйняті та перероблені швидко, без траснформації. Тому я поділяю думку тих дослідників, які стверджують про пряму переробку месопотамських текстів авторами текстів біблійних. 
Яким чином міг відбутись процес прямого ознайомлення авторів біблійних текстів з месопотамською культурою? Це могло відбутись двома шляхами:
- шляхом проникнення культури месопотамських народів в Палестину після входження палестинських держав у склад месопотамських імперій (ассирійської, вавилонської, персидської);
- шляхом ознайомлення авторів біблійних текстів з месопотамською культурою безпосередньо в Месопотамії.
Обидва варіанти є однаково можливими, тому не будемо відкидати жоден з них. 
 
Однією з історій, які найбільше справляють враження прямої переробки, є історія про Едемський сад. В цій історії я хотів би привернути увагу до опису місцезнаходження райського саду. Оповідач стверджує, що  Едем омивається річкою, яка потім розділяється ще на чотири річки: 

І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Куш. А ім'я річки третьої Хіддекель (Тігр), вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Перат (Євфрат).  (Бут. 2:10-14)
Дослідники до цієї пори ведуть дискусію про те, які саме річки вказані під назвами Пішон і Гіхон. Я не буду продовжувати цю дискусію. Зверну увагу на те, що оповідач описує місцезнаходження трьох річок, а місцезнаходження четвертої ріки Євфрат не вказує. Тобто, автор передбачає добру обізнаність його читачів з місцезнаходженням цієї ріки. Також зверну увагу на те, як автор цієї історії описує місцезнаходження ріки Хіддекель (Тігр): "Вона протікає на сході Ашшуру."  

Припустимо, що ви знаходитесь у Палестині та хочете пояснити своїм палестинським читачам місцезнаходження річки Тігр. Який вираз ви б підібрали? Якщо автор передбачав, що його читачам відоме місцезнаходження ріки Євфрат, то цілком природньо було б використати вираз "за Євфратом" або "на схід від Євфрату" чи "на північ від Євфрату". Але автор вказує дуже точне місцезнаходження ріки Тігр - на схід від Ашшура (див. карту). Місто Ашшур знаходилось на відстані декількох кілометрів від ріки Тігр, тобто автор надав дуже точні координати, крім того передбачаючи, що його читачі обізнані з місцезнаходженням цього стародавнього ассирійського міста. Такий спосіб опису географічних об'єктів більше підходить для людей, які знаходиться не в Палестині, а в Месопотамії.

Також хотів би привернути увагу до уривка Бут. 10:8-12:

Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів. Він був дужий мисливець перед лицем Ягве. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед лицем Ягве. А початком царства його були: Вавилон, і Ерех (Урук), і Аккад, і Калне (всі вони) в землі Шінеар. З того краю він вийшов в Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір (широкі вулиці), і Калах, і Ресен (водойму) поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике. 

В цьому тексті в списки родоводів включений якийсь древній уривок про Німрода. Більшість дослідників вважають, що Німрод - це якийсь ассирійський цар або легендарний предок. Розповідається, що він спочатку царював в землі Шінеар, а потім пошов в Ассирію і побудував міста Ніневію і Калах. Слово Калне перекладають як "всі вони", Реховот-Ір - "широкі вулиці", а Ресен - "водойма" або резервуар для води. 

З врахуванням уточнень ми бачимо, що автор цього уривку розповідає нам про те, що Німрод побудував Ніневію, місто з широкими вулицями,  місто Калах та водойму між Ніневією та Калахом.  Місто Калах (Німруд) було столицею Ассирійської імперії між 880 та 706 роками до н.е. В 706 році ассирійський цар Саргон ІІ (той самий, який захопив Самарію та депортував значну частину ізраїльтян) переніс столицю імперії в новозбудовану Ніневію. Ніневія залишалась столицею Ассирії до 612 року до н.е., коли була повністю зруйнована мідійськими та вавилонськими військами. 

Розповідаючи про ассирійські міста, які були розбудовані Німродом, автор спочатку згадує Ніневію, а вже після неї згадує Калах. Хоча хронологічно було навпаки - Калах був древнішою столицею.  Тому деякі дослідники припускають, що автор цього уривка писав його тоді, коли саме Ніневія була столицею Ассирії, тобто між 706 і 612 роками до н.е.

Місто Ніневія була розбудована ассирійськими царями в кінці 8 ст. до н.е. в якості царської столиці. Місто було дуже величним. У місті було багато палаців і широка вулиця, яка називалась "дорогою процесій". Її ширина складала 26м. Використання автором уривка опису широкої вулиці в Ніневії, водойми біля міста вказує про його добре знайомство з цим містом, з його архітектурою. Яким чином автор цього уривка міг  знати це, сидячи в глухому поселенні Юдеї?

Тут нам необхідно знову повернутись до карти розселення ізраїльських вигнанців по Ассирії. Район Калаху та Ніневії був місцем розселення однієї з груп ізраїльських вигнанців. На момент депортацій кінця 8 ст. до н.е. столицею Ассирії був Калах (Німруд), тому частина вигнанців була депортована у столицю в якості робочої сили. Ця робоча сила часто використовувалась на будівництвах різноманітних об'єктів. В ті часи, часи правління Саргона ІІ, таким об'єктом була нова столиця Ніневія, яка знаходилась недалеко від старої столиці Калаху. Тому ймовірність того, що ізраїльські вигнанці працювали на будівництві Ніневії досить висока  і саме таким вигнанцям належить опис Ніневії та об'єктів навколо неї. До речі, саме у Ніневії була знайдена бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала з глиняними табличками, які містили історії про райський сад. 

Можна навести й інші аргументи, які будуть свідчити про те, що багато бібілійних текстів беруть свій початок в Ассирії 7 ст. до н.е. Але варто перейти до прямих свідчень. 

Прямі свідчення

В дописі Коли і де була написана книга пророка Єремії? я навів аргументи, які дають підстави стверджувати, що книга пророка Єремії є збірником різноманітних поетичних та прозових текстів, які були зібрані та скомпільовані у Месопотамії в 580-560 рр. до н.е. Частина текстів, які увійшли в книгу Єремії, могли мати Палестинське походження, але деякі є явно екзильними, написаними вигнанцями у Месопотамії. Таких текстів найбільше у главах 30-33. В цих главах знаходяться тексти, які звернені до єврейських вигнанців у Месопотамії і є актуальними тільки для них. В цих текстах звучить надія на закінчення плону та поверненя з вигнання. Але тексти звернені не тільки до юдейських вигнанців, але й вигнанців з Ізраїля. Зверніть увагу на такі рядки:

А ти, рабе мій Якове, не бійся - каже Ягве, - і не лякайся, Ізраїлю! Я врятую тебе, поверну з країни далекої, нащадків твоїх з краю їхнього полону! Повернеться Яків і буде жити безпечно і мирно, і ворогів у нього не буде" (Єрем. 30:10)

Укріплю тебе знову, і ти будеш міцною, о діво Ізраїля! Знову візьмеш свій бубен, вийдеш в радісному танці, знову лозу посадиш на горах Самарії. Виноградарі посадять виноградник і плоди його скуштують самі!  (Єрем. 31:4-5)

Тому що так говорить Ягве: - Якову радісно співайте, голову народів вітайте! Проголошуйте і вихваляйте, кажіть так: "Врятуй, о Ягве, народ твій, залишок Ізраїля!" Я приведу їх з країни північної, від країв землі зберу їх. Серед них - сліпі та каліки, вагітні та породіллі, великим натовпом повернуться вони. Йшли вони зі сльозами - тепер Я поведу їх, утішивши, поведу їх до водних потоків по прямій дорозі, на ній вони не спіткнуться. Тому що став Я батьком Ізраїлю, Єфрем - Мій перворідний!  (Єрем. 31:7-9)

Чую Я, як Єфрем плаче: "Покарав Ти мене - я покараний, ніби вперте теля! Поверни мене, щоб я повернувся, бо Ти - Ягве, Бог мій! Я звернув зі шляху, та потім покаявся, я був викритий - по бедру себе вдарив! Осоромлений я, принижений, несу ганьбу своєї юності". Та хіба Єфрем - не син Мій милий, не дитя Моє дороге? Я не раз прирікав його на біди, але пам'ятаю, пам'ятаю Я про Єфрема! Серце Моє сумує за ним, його я помилую! - говорить Ягве. (Єрем. 31:18-20)  

Дуже складно приписати авторство цих рядків вигнанцям з Юдеї, зовсім іншої держави, яка часто воювала з Ізраїлем. Юдейські вигнанці переймалися долею Юдеї та Єрусалиму. 

Можна заперечити, що в текстах під нащадками Ізраїля маються на увазі жителі Юдеї (в тому сенсі, що предок Юда є сином предка Якова/Ізраїля, тому нащадками Ізраїля є також і жителі Юдеї). Припущення можливе, але малоймовірне. В інших уривках цих глав нащадки Ізраїля та Юдеї згадуються окремо. Тобто автори цих рядків розрізняють нащадків Ізраїля та Юдеї:

Бо настануть дні, - говорить Ягве, - коли Я верну з полону народ Мій, Ізраїль та Юду, - каже Ягве, - верну їх на землю, яку Я дав їхнім батькам, щоб вони заволоділи нею. 
Ось слова, які сказав Ягве про Ізраїль та Юду. (Єрем. 30:3-4)  

Настануть дні, - говорить Ягве, - коли Я наповню Ізраїль та Юду людьми та худобою... (Єрем. 31:27)

Настануть дні, - говорить Ягве, - коли складу Я із нащадками Ізраїля і з нащадками Юди новий заповіт. Не такий заповіт, який Я склав з їхніми батьками у той день, коли міцно за руку їх узяв і вивів з краю єгипетського. (Єрем. 31:31-32)

Я поверну з полону Юду, поверну Ізраїль, укріплю їх, як раніше... (Єрем. 33:7)

Приведені вище рядки дають підстави стверджувати, що на момент написання основної частини книги Єремії, у 580-560 рр. до н.е. у  Месопотамії знаходилась єврейська діаспора, яка складалась не лише з вихідців з Юдеї, а й з вихідців з Ізраїлю. Частина поетичних текстів, які зібрані у книзі пророка Єремії, належить нащадкам ізраїльтян. 

Окрім того, компілятори книги пророка Єремії були не знайомі з міфом про 10 втрачених племен Ізраїлю,  який описаний в 2 Цар. 17. Його на той час ще не існувало. Тому вони й об'єднують в своїй книзі не лише тексти про Юдею, а й тексти про Ізраїль. Але в компіляційних рядках згадувань про Ізраїль дуже мало, увага в основному зосереджена на Юдеї та Єрусалимі, що є цілком природнім для вихідців з Юдеї.

Ідея про те, що Ягве покарав народ Ізраїля за поклоніння чужим богам, могла виникнути не тільки в 6 ст. до н.е., вона могла виникнути на сто років раніше і на момент написання книги Єремії бути вже достатньо розвинутою. Ті ідеї, які ми приписуємо пророкам Ізраїля та Юдеї, скоріш за все належать вигнанцям. Саме тому ми знаходимо велику кількість натяків на майбутній полон в пророчих книгах.

P.S.  В своєму дописі Як була написана книга «Повторення закону»? я акцентував увагу на те, що в багатьох місцях цієї книги містяться натяки на полон.  
Тепер вже й сам не впевнений, на який саме? Вавилонський чи ассирійський?

Продовження теми у статті Повернення вигнанців
   

2 коментарі:

  1. Ребро на аккадском - ṣēlu.
    Аврам и Сарай - это семитские имена.

    ВідповістиВидалити
  2. Напевно я не зовсім коректно висловився. Тому краще я пошлюсь на ваше ж припущення:
    http://gerodot.ru/viewtopic.php?f=60&t=7379

    ВідповістиВидалити